Читати книгу - "Місія рангу С , Леля Срібна "
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Відпусти мене, кретин, і бийся, як гідний воїн!
Арчі вилетів зі свого намету і побачив, як дебелий чолов'яга з посивівшою бородою тримає за волосся Фаї, від його руки випромінюється ледь помітне блакитне сяйво, певно формула підкорення. Дівчина ж у свою чергу верещить і намагається викрутитися так, шоб не втратити свою шевелюру та одночасно приміряється, як вдарити його болючіше. В цей момент вискакує решта групи та кидаються на противників, які оточили табір. Сабі кидається вогненними пульсарами та через раз відбиває земляні списи, Дала формує блискавки і приміряється в пошуках жертви, Луїна завела свого проьпвника в ліс певно надіється завести його в пастку, а Амі та Німони ніде не було видно. Бруно швидко розправився зі своїм опонентом, витер рукавом кров із губи та побіг шукати дівчат, Голанд та Едгар з переміниим успіхом б'ються з одним ворогом, одразу помітно, що він набагато сильніший і досвідченіший за інших. У всій цій колотнечі та метушні Арчі встиг зрозуміти, що до них в гості завітав ніхто інший, як батько Августини. До речі, де вона?
— Відпустіть дівчину, навіть в бійці є свої правила. Обрати суперника по своїй силі не бажаєте?
На щастя бородань почув його, відкинув від себе дівчину і оцінююче подивився на Арчі. Так, виглядав він доволі юним і кволим, але не завжди все вирішує груба сила інколи гнучкість важлива у всіх сенсах.
— Де моя донька, блохасте поріддя. Відповідай! — більше, за нахабних людей, Арчі не любив не вихованих і нестримних.
— Перепрошую, та чому ж блохасті? Що три місяці ми всі проходимо обробку, — стримано відповів командир левів, хоча сам кидав швидкі погляди в сторону дівчат чи не потрібна їм допомога.
— Ти мені зуби не заговорюй, шпана. Ще раз запитую. Де. Моя. Донька. Де ви її тримаєте? — гаркнув старий, — Августино виходь, все добре!
— Шановний...ее, перепрошую ви не представилися, та мені самому вельми цікаво дізнатися, де зараз знаходиться ваша донька, — зізнався командир і
— Що? Що це має означати? — не повірив чолов'яга, — моє терпіння закінчилося.
Чоловік дістав із внутрішньої кишені куртки дивний пістолет і наставив його в груди Арчі, в цей момент Фаї спробувала вибити зброю із його руки та він легко вирубив її швидким рухом ліктя, все ж таки вона ще надто недосвідчена проти такого противника. Командиру загону вартувало великої волі, щоб не сіпнутися до неї і зберегти спокій
— Відповідай, де вона, поки ми не перебили твій жалюгідний гурт. Мої хлопці зараз відловлять решту дівок і ...
Арчі ледь помітним рухом кісті створив тонку іскристу голку і помахом руки направив її в ногу старому, той одразу завив від жалючого болю, його рука смикнулася, але він встиг натиснути на курок, після чого сам звалився на землю в корчах. Арчі спробував відскочити в сторону, але із пістолета до нього вже летів снаряд у формі малесенького тризуба. Він лише злегка зачепив плече, та тіло одразу прошило диким болем він не міг вдихнути, не міг навіть закричати від болю просто звалився на землю звивався і скручувався. Останнє, що він почув це крик Августини, а потім його свідомість затягла темна душна ніч.
***
Головою метою Арчі була навіть не операція на кордоні і не зупинити черговий конфлікт з Близнюками, він вважав не справедливим, що Верховним серед Левів обрали його названого брата. Ні, спочатку він прийняв його, полюбив і всяко намагався допомагати в його бажанні стати Верховним і дарма, що це було саме його мрією дитинства, і він про це заявив ще в день їхнього знайомства. Заради щастя матері він ніколи не сперечався з братом і готовий був відійти в тінь. Ось тільки Верховний все більше ставав надутим індиком, а не поважним Левом, його поїдала гординя, він все менше думав про інтереси і права своїх підданих і робив багато дурних, на думку Арчі, рішень. Він дуже багато думав і вирішив, що наразі єдине, що він може зробити це саботаж, провалити місію, дозволити Близьнюкам провести їх жалюгідний ритуал в ніч чермісяця, нічого катастрофічного від цього не буде. Він навіть сам не знав чи може існувати щось таке небезпечне не говорячи вже про те, щоб Близнюки заволоділи такими знаннями. А ця команда невдах дуже добре вписалася в його план, інакше він би ніколи не пішов на серйозну місію з ними. От тільки про дивну дівчину він не міг зрозуміти до кінця чи вона стане йому в нагоді чи завадить. Головне, самому не заплутатися в своїх же хитросплетіннях.
В ході роботи з його командою він змінив думку і захотів все зробити, як слід та втерти носа цим нахабним Близьнюкам, але після ворожого нападу на їх табір Арчі ледь відкачали так, як у цих виродків була дивна та дуже дієва зброя. А от що ще дивніше, так це те, що весь час його безтями за ним доглядала саме їх нав'язлива самополонянка. Як виявилося це не вона привела ворогів, а її відсутність в таборі пояснила тим, що вночі бігала до печери зі схованим озером, а коли ж повернулася і побачила чудову картину бійки і купи розкиданих тіл ця діва так розізлилася, що надавала всім тумаків. Навіть, своєму пораненому батьку. Про що вони говорили ніхто не знає, але в результаті вони пішли на свою територію зализувати рани, а її залишили тут.
— Нащо ти це робиш? — ледь прохрипів хлопець в своєму наметі.
— Як нащо? Мені потрібно тебе вилікувати, а для цього ти маєш пити цю отруту, ой точніше отриману мною настоянку маєш пити, — легко відгукнулася дівчина і піднесла кружку до його рота, хоча сама тримала обличчя подальше і морщила ніс від чарівного аромату.
— Не роби... Із себе... Дурненьку. Ти ... Рр розумієш про що я.
Дівчина шумно видихнула, різко відсмикнула від нього руку і трішки відсіла, покусала із середини губи чи то придумувала чергову нереальну історію, чи то наважувалася вперше сказати правду.
— Та не знаю я. НЕ ЗНАЮ. Зрозумів? Пий давай, — вона силою всунула йому кружку при цьому боляче стукнула по зубам, влила в нього гидотну рідину, поки він не почав кашляти, а надлишки полилися по щокам і під голову на подушці — мені, мені не подобається те чим займається мій батько. Я не хочу жити за його правилами, він просто одержимий ненавистю до Левів і готовий мститися за будь-яку ціну. Але це не моя битва.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Місія рангу С , Леля Срібна », після закриття браузера.