read-books.club » Фентезі » Місія рангу С , Леля Срібна 📚 - Українською

Читати книгу - "Місія рангу С , Леля Срібна "

28
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Місія рангу С" автора Леля Срібна. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 3 4 5 6 7
Перейти на сторінку:

— Відпусти мене, кретин, і бийся, як гідний воїн!

Арчі вилетів зі свого намету і побачив, як дебелий чолов'яга з посивівшою бородою  тримає за волосся Фаї, від його руки випромінюється ледь помітне блакитне сяйво, певно формула підкорення. Дівчина ж у  свою чергу верещить і намагається викрутитися так, шоб не втратити свою шевелюру та одночасно приміряється, як вдарити його болючіше. В цей  момент вискакує решта групи та кидаються  на противників, які оточили табір. Сабі  кидається вогненними пульсарами та через  раз відбиває земляні списи, Дала формує блискавки і приміряється в пошуках жертви,  Луїна завела свого проьпвника в ліс певно надіється завести його в пастку, а  Амі та Німони ніде не було видно. Бруно швидко розправився зі своїм опонентом, витер рукавом кров із губи та побіг шукати дівчат, Голанд та Едгар з переміниим успіхом  б'ються з одним ворогом, одразу помітно, що він набагато сильніший і досвідченіший за інших. У всій цій колотнечі та метушні Арчі встиг зрозуміти, що до них в гості завітав ніхто інший, як батько Августини. До речі, де вона? 

— Відпустіть дівчину, навіть в бійці є свої правила. Обрати  суперника по своїй силі не бажаєте?

На щастя бородань почув його, відкинув від себе дівчину і оцінююче подивився на Арчі. Так, виглядав він доволі юним і кволим, але не завжди  все вирішує груба сила інколи гнучкість важлива у всіх сенсах.

—  Де моя донька, блохасте поріддя. Відповідай! — більше, за нахабних людей, Арчі не любив не вихованих і нестримних.

— Перепрошую, та чому ж блохасті? Що три місяці ми всі проходимо обробку, — стримано відповів командир левів, хоча сам кидав швидкі погляди в сторону дівчат чи не потрібна їм допомога.

— Ти мені зуби не заговорюй, шпана. Ще раз запитую. Де. Моя. Донька. Де ви її тримаєте? — гаркнув старий, — Августино виходь, все добре! 

— Шановний...ее, перепрошую ви не представилися, та мені самому вельми цікаво дізнатися, де зараз знаходиться ваша донька, — зізнався командир і

— Що? Що це має означати? — не повірив чолов'яга, — моє терпіння  закінчилося. 

Чоловік дістав із внутрішньої кишені куртки дивний пістолет і наставив його в груди Арчі, в цей момент Фаї спробувала вибити зброю із його руки та  він легко вирубив її швидким рухом ліктя, все ж таки вона ще надто недосвідчена проти такого противника. Командиру загону вартувало великої волі, щоб не сіпнутися до неї і зберегти спокій

— Відповідай, де вона,  поки  ми не перебили твій жалюгідний гурт. Мої хлопці зараз відловлять  решту дівок і ...

Арчі ледь помітним рухом кісті створив тонку іскристу голку і помахом руки направив її в ногу старому, той одразу завив від жалючого болю, його рука смикнулася, але він встиг натиснути на курок, після чого сам звалився на землю в корчах. Арчі спробував відскочити в сторону, але із пістолета до нього вже летів снаряд у формі малесенького тризуба. Він лише злегка зачепив плече, та тіло одразу прошило диким болем він  не міг вдихнути, не міг навіть закричати від болю просто звалився на землю звивався і скручувався.  Останнє, що він почув  це крик Августини, а потім його свідомість затягла темна душна ніч.

***

Головою метою Арчі була навіть не операція на кордоні і не зупинити черговий конфлікт з Близнюками, він вважав не справедливим, що Верховним серед Левів обрали його названого брата. Ні, спочатку він прийняв його, полюбив  і всяко намагався допомагати в його бажанні стати Верховним і дарма, що це було саме його мрією дитинства, і він  про це заявив ще в день їхнього знайомства. Заради щастя матері  він ніколи не сперечався з братом і готовий був відійти в тінь. Ось тільки Верховний все більше ставав надутим індиком, а не поважним Левом, його поїдала гординя, він все менше думав про інтереси і права своїх підданих і робив багато дурних, на думку Арчі, рішень. Він  дуже багато думав і вирішив, що наразі єдине, що він може зробити це саботаж, провалити місію, дозволити Близьнюкам провести їх жалюгідний ритуал в ніч чермісяця, нічого катастрофічного від цього не буде. Він навіть сам не знав чи може існувати щось таке небезпечне не говорячи  вже про те, щоб Близнюки заволоділи такими знаннями.  А ця команда невдах дуже добре вписалася в його план, інакше він би ніколи не пішов на серйозну місію з ними. От тільки про дивну дівчину він не міг зрозуміти до кінця чи вона стане йому в нагоді чи завадить. Головне, самому не заплутатися в своїх же хитросплетіннях.

В ході роботи з його командою він   змінив думку і захотів все зробити, як слід та втерти носа цим нахабним  Близьнюкам, але  після ворожого  нападу на їх табір Арчі ледь відкачали так, як  у цих  виродків була дивна та дуже дієва зброя. А от що ще дивніше, так це те, що весь  час його безтями за ним доглядала саме їх нав'язлива самополонянка. Як виявилося це не вона привела ворогів, а її відсутність в таборі пояснила тим, що вночі бігала до печери зі схованим озером, а коли ж повернулася і побачила чудову картину бійки і купи розкиданих тіл ця діва так розізлилася, що надавала всім тумаків. Навіть, своєму пораненому батьку. Про що вони говорили ніхто не знає, але в результаті вони пішли на свою територію зализувати рани, а її залишили тут.

— Нащо ти це робиш? — ледь прохрипів хлопець в своєму наметі. 

— Як нащо? Мені потрібно тебе вилікувати, а для цього ти маєш пити цю отруту, ой точніше отриману мною настоянку маєш пити, — легко відгукнулася дівчина і піднесла  кружку  до його рота, хоча сама тримала обличчя подальше і морщила ніс від чарівного аромату. 

— Не роби... Із себе... Дурненьку. Ти ... Рр розумієш про що я.

Дівчина шумно видихнула, різко відсмикнула від нього руку і трішки відсіла, покусала  із середини губи чи то придумувала чергову нереальну історію, чи то наважувалася вперше сказати правду. 

— Та не знаю я. НЕ ЗНАЮ. Зрозумів? Пий давай, — вона силою  всунула йому кружку при цьому боляче стукнула по зубам, влила в нього гидотну рідину, поки він не почав кашляти, а надлишки полилися по щокам і під голову на подушці — мені, мені не подобається те чим займається мій батько. Я не хочу жити за його правилами, він просто одержимий ненавистю до Левів і готовий мститися за будь-яку ціну. Але це не моя битва.

1 2 3 4 5 6 7
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Місія рангу С , Леля Срібна », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Місія рангу С , Леля Срібна "