Читати книгу - "Чужий і найрідніший, Інна Земець"

- Лесик, пішли до дому проводжу – твої скоро непокоїтись почнуть.

- Не почнуть, я сказала що мене дядя Іван привезе.

- То він почне нервувати. Ти ж нікому не сказала, що йдеш додому?

- Нікому.

- То вилазь звідси, бігом до квартири проведу і піду до кафешки, Івана Павловича заспокою.

Тягну її за собою, веду в сусідній двір, піднімаємось ліфтом на її поверх і лише коли замок відкриває машу рукою і бігом до «Лаванди» рушаю. Іван Павлович на парковці, сидить, фей з гулянки чекає. Підходжу, стукаю у вікно, сідаю на сидіння поруч і доповідаю, що одна фея казковий будиночок вже покинула, доставлена за місцем проживання, тільки Мілку дочекатись залишається. Він аж за серце ухопився, як те од мене почув. Зойкає, бо злиться на себе, як він Леську проморгав. Заспокоюю, кажу що дорогою перехопив, тож нема через що непокоїтись. Ще не пізно, ми в центрі столиці, все спокійно, нема причин для таких нервів. Мілку він і сам дочекається, йду до їх квартири, вкладаюсь на диван і хочу заснути, та думки не дають. Аж серце похололо коли малу в сльозах побачив. Таке страшне собі вигадав, аж у очах замиготіло, добре що не вгадав. І хто їй таких нісенітниць в голову насипав? Дівчата у підлітковому віці бувають як гидкі каченята, та мої малі зовсім не такі! Людмилка стрункіша, Леся фігуристіша, обидві симпатичні неймовірно, веселі, не скуті. Як можна на себе в дзеркало дивитись і не бачити очевидного? Івану Павловичу та батькам Леські слід чекати складних часів, бо дівчата гарні і ростуть швидко, скоро залицяльників від дверей віником ганяти доведеться. По тьоті Аллі бачу яка Міла буде – висока, струнка, з гордовитою осанкою. Батьків Лесі не бачив, та розумію, що виросте з неї жінка з класичними вигинами, які чоловіків здатні з розуму звести. Нема в ній нічого зайвого, що б собі не вигадувала. Поки її однолітки чекають перетворення на Білого лебедя, вона фазу Гидкого каченяти вмить перестрибнула. Звісно, моїх слів їй замало, та сподіваюсь зустріне нормального хлопця, який доведе їй, що вона справжня красуня, хай тільки не поспішає дорослішати – всьому свій час.