Читати книгу - "Ілон Маск"

Готовність Маска братися за неможливі речі перетворила його на божество Кремнієвої долини, де колеги-директори на кшталт Пейджа говорять про нього з шанобливим захватом, а підприємці-початківці прагнуть «бути, як Ілон» так, як у попередні роки хотіли бути схожими на Стіва Джобса. Утім, Кремнієва долина функціонує всередині викривленої версії реальності, і поза межами фантазії, якою там живуть, Маска часто сприймають як набагато суперечливішу постать. Він — хлоп'яга з електромобілями, сонячними панелями і ракетами, який торгує примарною надією. Забудьте про Стіва Джобса. Маск — науково-фантастична версія Ф. Т. Барнума[1], яка нажила величезні статки, спекулюючи на людських страхах і самоненависті. Купіть Tesla. Забудьте на хвильку про те, що ви зробили з планетою.

Я довго належав до цього другого табору: Маск здавався мені мрійником з добрими намірами — безсумнівним членом техноутопічного клубу Кремнієвої долини. Ця група складається переважно з шанувальників Айн Ренд та інженерів-абсолютистів, які у своїх гіперлогічних поглядах вбачають Відповідь для всіх. Якби ми просто перестали їм заважати, вони розв'язали б усі наші проблеми. Одного дня, вже досить скоро, ми зможемо звантажити вміст нашого мозку до комп'ютера, розслабитися і дозволити їхнім алгоритмам про все подбати. Здебільшого їхня амбітність є для інших натхненням, а результати їхньої праці приносять користь. Але техноутопісти можуть набриднути своїми банальними істинами і своєю здатністю базікати годинами, не сказавши врешті нічого суттєвого. Натомість бентежить завжди присутній в їхніх ідеях натяк на те, що люди — створіння дефективні і що наше людство — дошкульний тягар, з яким з часом треба буде щось робити. Коли я перетинався з Маском на публічних заходах у Кремнієвій долині, його претензійні заяви часто звучали так, ніби взяті прямісінько зі збірника техноутопічних сценаріїв. Найбільше дратувало те, що його компаніям, які, за задумом, мали місію врятувати людство, не те щоб добре велося.

Але на початку 2012 року циніки на кшталт мене не змогли не помітити того, що Маск почав досягати справжніх результатів. Його компанії, які до того перебували в доволі важкому становищі, почали демонструвати успіхи у безпрецедентних речах. SpaceX відправила на Міжнародну космічну станцію транспортну капсулу і безпечно повернула її на Землю. Tesla Motors випустила Model S — красивий, повністю електричний седан, від якого в усієї автомобільної галузі перехопило подих, а Детройт раптово протверезів. Ці два досягнення піднесли Маска на виняткову серед бізнес-титанів висоту. Тільки Стів Джобс міг зарахувати собі в актив подібні досягнення у двох таких різних галузях, іноді випускаючи одного й того ж року новий продукт Apple і повнометражний мультфільм-блокбастер Pixar. Але, будучи головою правління і найбільшим акціонером SolarCity, компанії-виробника систем сонячної енергії, яка переживала бум і збиралася здійснювати первинне публічне розміщення акцій, Маск цим не обмежився. Він якимось чином здійснив наймасштабніші прориви у космічній, автомобільній та енергетичній галузі за десятиліття, причому якось відразу.

Саме 2012 року я вирішив на власні очі побачити, хто такий Маск, і написати про нього статтю для «Bloomberg Businessweek». На цьому етапі у житті Маска все вирішувалося через його помічницю / вірний додаток Мері Бет Браун. Вона запросила мене відвідати те, що я називаю Країною Маска.

Будь-кому, хто вперше прибуде до Країни Маска, доведеться неодноразово почухати потилицю. Вам скажуть припаркуватися біля будинку № 1 на Ракетній вулиці (Рокет-роуд) у Готорні, де розташована штаб-квартира SpaceX. Здається неможливим, що хоч щось добре може знаходитися у Готорні. Це похмура частина Лос-Анджелеського округу, де скупчення занепалих будинків, занепалих крамниць і занепалих забігайлівок групуються навколо величезних індустріальних комплексів, що їх, схоже, побудували у розпал якогось архітектурного руху «За нудні прямокутники». Чи Ілон Маск справді втулив свою компанію посеред цього звалища? Потім, ну добре, ви починаєте щось розуміти, коли бачите прямокутник площею близько 50 тисяч квадратних метрів, пофарбований у демонстративно претензійний відтінок білого кольору, який маркетологи назвали б «Єдність тіла, душі та розуму». Це — головна будівля SpaceX.

Лише після того, як я зайшов через головний вхід SpaceX, стала очевидною вся велич того, що зробила ця людина. Маск побудував справжнісінький ракетний завод посередині Лос-Анджелеса. І цей завод не виробляв одну ракету за раз. Ні, він працював над багатьма ракетами — з нуля. Цей завод був гігантським єдиним робочим простором. Позаду були масивні вантажні доки, куди прибували шматки металу, які потім перевозилися до зварювальних машин заввишки у два поверхи. Збоку техніки у білих халатах робили материнські плати, радіомодулі та іншу електроніку. Інші люди у спеціальній герметичній скляній камері будували капсули, які ракети повезуть на Міжнародну космічну станцію. Татуйовані чоловіки у банданах, увімкнувши на повну гучність "Van Halen", обмотували дротами ракетні двигуни. Поряд вишикувалися зібрані корпуси ракет, готові до перевезення вантажівками. В іншій частині будівлі інші ракети очікували, коли їх покриють шарами білої фарби. Завод було важко охопити одним поглядом. Скрізь сотні тіл у безперервному русі крутилися навколо різноманітних дивних машин.

Це лише перша будівля у Країні Маска. SpaceX купила декілька споруд, які раніше були частиною заводу Boeing, де виготовляли фюзеляжі для Боїнгів-747. Одна з тих будівель має заокруглений дах і виглядає як ангар для літаків. У ньому розташувалася студія досліджень, розробок і дизайну компанії Tesla. Саме тут компанія створила дизайн седана Model S і його наступника, кросовера Model X. На паркінгу перед студією Tesla збудувала одну зі своїх зарядних станцій, де лос-анджелеські водії можуть безкоштовно зарядити свої електромобілі. Цю зарядну станцію досить легко помітити завдяки біло-червоному обеліску з логотипом Tesla, який Маск встановив посеред басейну з ефектом безмежних країв.

Саме під час мого першого інтерв'ю з Маском у тій студії дизайну я почав розуміти, як він працює і діє. Він упевнена людина, але йому не завжди вдається це показати. При першій зустрічі Маск може здатися несміливим і майже незграбним. Його південноафриканський акцент усе ще присутній, але потроху зникає, і чарівності цього акценту недостатньо, щоб нейтралізувати ефект постійних запинок у Масковій манері говорити. Як і багато інженерів або фізиків, Маск робить паузи, шукаючи точного виразу, і часто його заносить у якісь езотеричні наукові нетрі без найменшої спроби з його боку якось допомогти простежити за його думкою або пояснити щось доступніше. Маск очікує, що ви не відставатимете. Це аж