Читати книгу - "Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту, Юні Хонг"

По-перше, не брешіть собі: ви точно знаєте, яка болюча тема викличе сварку з рідними чи коханими, оскільки, імовірно, уже тисячу разів сперечалися з цього приводу. Скористайтеся нунчі, щоб передбачити наближення вибуху раніше, ніж усі інші, і цього разу вчиніть інакше. Дійте інакше знову і знову, доки це не стане звичкою. Будь ласка, не поводьтеся як герой давньогрецької трагедії. Ви можете розірвати замкнене коло. Ви не приречені вічність боротися, ставши іграшкою в руках богів. Мій психотера­певт говорить: «Ви не мусите приходити на кожен бій, на який вас викликають».

Коли йдеться про взаємини з рідними, ваше нунчі має переважно зосереджуватися на вас. Можливо, ви вдаєтеся до старих токсичних моделей поведінки, які завжди призводять до тих самих мерзенних наслідків? Наприклад, чи не намагаєтеся ви щоразу перебрати на себе роль посередника, примушуючи рідних, які посварилися, «помиритися й обійнятися»? Якщо це так, запитайте в себе, навіщо ви це робите та які ваші мотиви? Будьте чесними із собою. Можливо, вам так подобається перебувати в центрі уваги, що ви готові підставитися під удари під час сварки? Або в сім’ї ви завжди були «святим» і тепер намагаєтеся відповідати очікуванням рідних? Замислившись над цим питанням, ви можете зрозуміти, що поводилися правильно. Але, принаймні, вибирайте роль усвідомлено, а не автоматично, ніби застрягли в нескінченному запрограмованому циклі.

Дозволю собі висловити непопулярну точку зору: якщо ви опинилися в соціальних стосунках, які вимагають надлюдського рівня нунчі з вашого боку, хай про кого б ішлося — про колег, друзів, кохану людину чи родичів, варто замислитися над тим, щоб назавжди розірвати ці стосунки. Нунчі — обмежений ресурс, так само як гроші чи енергія. Якщо ви постійно витрачаєте його для поліпшення ситуації, поліпшити яку просто неможливо, виявиться, що вам не вистачає ресурсів на інші сфери життя.

Приклад майже непомітного, мовчазного застосування нунчі справжнім майстром — це вчинки місіс Ремзі з роману Вірджинії Вулф «До маяка». Вона неперевершена господиня, але не тому, що підтримує захопливі розмови чи пригощає гостей коктейлем за власним рецептом. Місіс Ремзі знає: щоб кімната сповнилася любові та сміху, треба запалити свічки. Їхнє світло всіх зближує. Кімната чарівним чином змінюється, сварки вщухають, виникає відчуття теплоти та близькості. Дисгармонія в будинку й поза ним ніби зникає: «Якось раптово всі відчули переміну, неначе це все відбувалося насправді й вони бенкетують у якійсь улоговині, на острові; неначе об’єдналися гуртом проти зовнішньої плинності»[46].

Можливо, ви пригадуєте когось схожого на місіс Ремзі, хто з’являвся у вашому житті чи й досі є у вашому оточенні? Закладаюся, що так. А якщо ні — можливо, місіс Ремзі — це ви? Цим одним вчинком запалювання свічок місіс Ремзі змінює атмосферу в приміщенні — і стає кращою дружиною, матір’ю, господаркою та другом. І все це — без жодного слова.

На вчинок, аналогічний до цього запалювання свічок, здатні й ви, хай ким би ви були: бідним чи багатим, представником культурної більшості чи меншості, носієм привілеїв чи ні, людиною з гетеросексуальною чи гомосексуальною орієнтацією, чоловіком, жінкою чи будь-ким на шкалі співвідношення маскулінності й фемінності.

Наприклад, ви зібралися з друзями, і всі починають розпитувати Джоані й Майкла про те, чого вони досі не заручені, хоча разом уже п’ять років. Джоані й Майклові неприємно, а вам хочеться сказати іншим: «Слухайте, та відчепіться від них!» Але це приверне до цієї пари ще більше уваги, вони ще більше знітяться, та й атмосферу на вечірці буде зіпсовано. Ваші друзі можуть навіть образитися на Джоані й Майкла, адже ті змусили їх відчути провину за таку надокучливість.

Значно краще змінити тему розмови й поставити запитання, на яке в кожного знайдеться власна відповідь, щоб усі відразу захотіли висловитися. Наприклад, у таких ситуаціях зазвичай чудово спрацьовує обговорення останньої божевільної теорії фанатів серіалу «Гра престолів». Що божевільніша теорія, то краще: «Мені здається, наприкінці серіалу ми зрозуміємо, що вся ця історія — це марення героя наступного серіалу, який стане спінофом[47] “Гри престолів”. Можливо, цей герой — гриб». Усі так захопляться кепкуванням над вашою теорією, що припинять розпитувати Джоані й Майкла, і ви поновите привітну атмосферу вечірки.

Невеличкий тест

Під час вечері ваш друг голосно пускає гази. Що ви скажете:

А. «Нове правило: ніякої капусти за сімдесят дві години до відвідування моєї оселі».

Б. «Це не ти, це стілець, у нього обшивка якось дивно відходить, і щоразу, як хтось сідає, ми чуємо цей звук».

В. Звинуватите в непристойній поведінці когось, хто вам не подобається.

Г. Відволічете гостей якимось запитанням на цілковито іншу тему, щоб усі мусили відповідати, наприклад: «Нагадайте, хто хоче червоного вина, а хто — білого? Я мушу знати, скільки пляшок відкорковувати».

Ґ. Нічого.

Правильна відповідь: Г. Спосіб майстра нунчі впоратися з цією проблемою — запитати про щось або запропонувати участь у якійсь спільній діяльності, що хоча б на мить відволіче гостей. Я пішла б далі — «випадково» розхлюпала б воду або, ще краще, звернулася б до гостей з якимось проханням, яке передбачає їхні безпосередні дії, наприклад: «Будь ласка, негайно перевірте свої келихи! Я помітила на одному з них відкол і не хочу, щоб хтось порізався». Певною мірою правильна й відповідь Ґ. Не звертати уваги на те, що хтось пустив гази, — це завжди слушна ідея; але відволікти від цього інших — більше в стилі нунчі. Саме так учинила б місіс Ремзі.

Розділ 8. Нунчі на роботі

Девід Брент: Жінки вдягають намисто, щоб привернути увагу до цицьок.

Жінка: Ні… Це намисто мені подарувала мама перед смертю.

Девід Брент: Ну, вона, напевно, вдягала його, щоб привернути увагу до своїх цицьок.

З телесеріалу «Офіс»[48] телерадіокомпанії «Бі-бі-сі»

Персонаж телесеріалу «Офіс» Девід Брент у виконанні Рікі Джервейса — один із наочніших прикладів людини без нунчі на роботі. Девідові здається, що його жарти дуже кумедні, і він геть не помічає, як люди ніяковіють від них. Він виголошує мотиваційні промови, не розуміючи, що нікого не надихає. Отримавши сорок дві тисячі фунтів під час звільнення, Брент витрачає всі ці гроші на професіональне знімання музичного кліпу (зі справжніми голубами!), у якому виконує популярну в 1980-х роках баладу «If You Don’t Know Me by Now»[49], оскільки катастрофічно переоцінює власну привабливість як виконавця.

Той чи інший різновид Девіда Брента на роботі — справж­ня халепа для всього колективу. В американському комічному телешоу «Суботнього вечора в прямому ефірі» є знаменитий цикл скетчів з подібним персонажем, молодшим бухгалтером на ім’я Річард. Річард завжди ходить у зім’ятій сорочці й сидить біля копіювального апарата в офісі. Щоразу, коли хтось підходить до апарата, щоб роздрукувати копію, Річард починає базікати, надміру коментуючи процес