Читати книгу - "Клас пані Чайки"

— Ой леле! — зойкнув Мацек і, глянувши в Камілине обличчя, насилу промовив: — Пробач мені. Це мій родич, і я почуваюся винним… Не знаю, як тобі це сказати… — Мацек затинався, а Каміла здивовано дивилася на нього. Красномовний Мацек не знає, що сказати! Але чому? Це їй незручно, бо вона… Хвилиночку. А в чому, власне, справа?

— Мацеку, — Каміла підійшла ближче й зазирнула хлопцеві в очі. — Про що йдеться?

— Кшисек їздив у табір яхтсменів і повернувся закоханий у якусь там Аню, — проказав Мацек і відвернувся.

На мить запанувала тиша. Але Мацек із Малгосею навіть не підозрювали, що Камілі гора впала з пліч. Мабуть, усім було б легше, якби не всі ці недомовки. Лише зараз вона змогла спокійно розповісти друзям про свої канікули в Хорватії й Олека, якого вона в дитинстві так ненавиділа.

Новий навчальний рік приніс невеселу новину. Макс, якого прозивали Дракулою, перевівся до іншої гімназії. Усе через те, що їздити до школи було задалеко. На прощання Макс організував вечірку, на яку запросив однокласників з обох гімназій. Малгося із Мацеком відразу домовилися поїхати разом. Каміла хотіла приїхати з Олеком, але Макс попрохав, щоб це була інтеграційна вечірка двох його класів, старого й нового. Ось так у нього вдома на околиці міста зібралися Максові колишні й нові однокласники.

З нових на місці вже були Томек і Рафал, двоє нерозлучних друзів. Несміливий і страшенно худий і високий Томек був тінню Рафала, а впевнений у собі Рафал носив довге волосся й грав у власному музичному гурті. У нього була своя гітара, на якій він міг зіграти хіти «Нірвани», «Металіки» чи «Асід Дрінкерз». Тому його із самого початку оточили дівчата з обох класів. Найбільше підморгувала йому Каська. Може, тому, що Рафал нагадував молодого Майкла Джексона? Щоправда, вже після численних операцій, та все ж молодого!

— Класно граєш, — похвалила його Каська, бажаючи привернути до себе увагу.

— Знаю, — самовпевнено відказав Рафал, і ця пихатість Каську дуже спантеличила. За мить він уже грав «Enter Sandman» «Металіки» й зневажливо, навіть знущально запитав у дівчини:

— Ну, як? Подобається, фанко?

— Супер, — пролебеділа Каська, втішена, що Рафал нарешті звернув на неї увагу. Та більше той не озивався, а продовжував грати, бо решта дівчат вигукувала чимраз нові назви пісень. Рафал грав так, ніби його гітара була зачарована. Чорний Міхал зневажливо дивився на Камілу, яка задивилася на музиканта. Але талант у хлопця був, нічого не скажеш!

— Білявочка теж фанатіє? — поцікавився Рафал, підморгуючи Камілі, яка відразу почервоніла від гніву.

— Я тобі покажу білявочку! Дурень! — вигукнула вона й побігла геть, звузивши, таким чином, коло Рафалових шанувальниць.

— Білявочка! Знайшов білявочку! — схлипувала вона у ванній, і сльози капали на умивальник. Це вперше поруч у таку хвилину не було Малгосі. Подруга задивилася на Рафала з гітарою й навіть не помітила, що Каміла розплакалася.

— Каміло! — почувся за дверима голос Чорного Міхала. — Не плач!

— Може, відчепишся? — крізь сльози буркнула Каміла.

— А може, ти не перейматимешся такими дурницями? Адже в тебе найкращий колір волосся, який лише можна уявити.

— У тебе що, інших проблем немає? — запитала Каміла, хоча комплімент Чорного Міхала покращив їй настрій. Дівчині навіть захотілося сказати йому щось приємне, але коли вона вийшла з ванної, його й слід захолов. Зате з’явилася Малгося.

— Ти повинна це послухати, — зашепотіла вона й потягла подругу за руку. — Я для тебе замовила!

І перш ніж Каміла встигла заперечити, вона знову опинилася серед дівчат, які щільно оточили Рафала. Той грав «Maybe», найбільший хіт гурту «Брейнсторм».

— Ну що, дівчата? Правда, я нічого? — спитав він, закінчивши грати.

Дівчата не відповіли, лише перезирнулися й подумали: «Ну й зарозумілий же тип!»

— Шкода, що Мацек не вміє грати, — прошепотіла Малгося на вухо Камілі.

Рафал явно це почув, бо знову запитав:

— Ну, що цього разу замовляють мої фанки?

— А ти, у біса, що таке? Зірка? — спитав раптом Мацек, який раптом захвилювався, що поміж Рафалових шанувальниць опинилася Малгося.

— А ти, у біса, що, заздриш? — Рафал вочевидь шукав зачіпки, бо передражнив навіть Мацекову інтонацію, але той лише знизав плечима й пішов геть.

І раптом Рафал гукнув навздогін:

— Заздриш, бо на тебе запала хіба що оця худа, чорна окулярниця, — і кивнув на Малгосю. — Правда, фанко? — і підморгнув Касьці, яка відразу щасливо заусміхалася.

Зробилося тихо. Мацек глянув Рафалові в очі й чітко проказав:

— Блазень дешевий!

Присутні зареготали. І лише Каська, яка не відводила очей від Рафала, прошепотіла:

— Не зважай на Мацека!

— Та пішла ти! — процідив Рафал і підвівшись, подався до Максової спальні.

Каська побігла слідом. Дешевий блазень явно подобався Касьці, бо вона не зважала, що говорять про нього дівчата, а подалася за ним до спальні.

— Я тобі нічого не пропонуватиму, — заявив Рафал Касьці, коли двері за ними зачинилися. — Запропонуй щось сама.

— Поцілуй мене, — сказала Каська, витріщивши очі.

— Ні, — швидко заперечив Рафал і страшенно серйозно додав: — У мене жахливий нежить.

— У мене теж нежить, — відповіла Каська.

— Тим більше не хочу, ще соплі ковтатиму.

І в цю мить із шафи почувся спершу якийсь шурхіт, а тоді вигук. Каська перелякано здригнулася. І раптом почувся регіт. Із шафи виліз Томек, Рафалів вічний супутник.

Це був їхній старий жарт. Рафал прохав Томека заховатися в шафі,