Читати книгу - "В іншому світі без благословіння богів: шлях до величі, Sunley"

— Я — професор світлої магії.

— А я — професор темної магії.

І більше нічого.

Їхня лекція відкрила нові горизонти розуміння магії.

Виявилося, що як чисту світлу, так і чисту темну магію можна ввести в тіло іншої людини. Але діють вони абсолютно по-різному.

Світла магія входить безперешкодно. Вона не викликає спротиву з боку організму, бо не несе загрози. У процесі її мана зливалася з маною людини, стаючи частиною її магічної сутності. Так працюють більшість заклять лікування, підсилення, очищення.

Темна ж магія поводилась інакше. Організм інстинктивно пручався її проникненню — як чужому елементу. Навіть якщо вона проникала, вона не зливалася з маною жертви. Вона залишалась частково прив’язаною до мага, що її створив. Через це темна магія займала частину резерву мани, не дозволяючи йому повноцінно відновлюватись.

Це і були ті самі закляття посилення або прокляття, що діяли зсередини.

Додавання інших типів магії до темної чи світлої, при спробі ввести їх у тіло, було повністю неможливим.

Дарк сидів, уважно слухаючи, і відчував — ці знання глибші, ніж просто теорія.

Це був не просто урок. Це була спроба доторкнутись до фундаментальних принципів самого світу.

Світла магія давалась Дарку найгірше.

Він намагався, зосереджувався, слідував кожному слову з підручника — але результат щоразу був мінімальним або взагалі відсутнім. А він так хотів… Навіть не для того, щоб когось рятувати чи зцілювати — просто мати змогу вилікувати себе. Закрити рану, зменшити біль. Бути впевненим, що зможе вижити, якщо ситуація стане критичною.

Йому вдалося лише на короткий час створити слабке світло. Воно тремтіло, наче свічка на вітрі, і зникало ще до того, як він встигав щось зробити. Воно навіть не освітлювало навколо — просто пульсувало на долоні, мов відображення на воді.

Дарк важко зітхнув.

Це було не те.

З темною магією теж не складалось.

Не тому що він не міг — а тому що не мав права. Переважна більшість технік була під забороною, особливо для новачків. Усе, що реально викликало інтерес, мало помітку: «не для навчального використання», «ризик незворотніх змін», «не рекомендовано без контролю мага-наставника».

Навіть ті формули, що вдалося знайти між рядками, виглядали більше як попередження, ніж інструкція. Дарк розумів: цей шлях небезпечний. Але хіба бажання вижити — це злочин?

Ліанни на цій лекції не було.

Зазвичай вона стримувала його надмірну цікавість, а зараз — ніщо не стримувало. І було одне питання, що крутилось в голові ще від моменту знайомства з магією. Він довго вагався, але цікавість, як завжди, взяла гору.

— Чи існують способи штучного збільшення запасу мани? — тихо запитав Дарк, скориставшись паузою між поясненнями.

Професори зреагували миттєво. Обоє, синхронно, ніби одна істота з двома голосами:

— За допомогою темної магії — ні.

Тиша повисла в повітрі. Дарк чекав продовження — і воно настало.

— Є один варіант, — продовжив професор у чорному.

— У теорії можна збирати ману в спеціально створених кристалах, — підхопила жінка у білому.

— Але це не просто. І точно не дешево.

Вони знову заговорили разом:

— І все ж, багато магів-авантюристів знаходять способи.

Дарк кивнув. Але в голові вже народжувалась нова ідея.

Інші предмети проходили спокійно. На елементалізмі Дарк навіть почав розуміти, як правильно формувати закляття інших стихій. Але розуміння — це одне, а от практика поки що лишалася слабкою.

Передостаннім на сьогодні був предмет, який одразу виділявся назвою — таємна магія.

Уже з перших слів стало зрозуміло: це щось зовсім інше.

Таємна магія не мала заклять. Вона не визнавала жодних формул, жестів чи слів. Її не вчили — її відчували. І лише ті, хто мав винятковий контроль над енергетичним шаром і глибоке розуміння поведінки мани, могли сподіватись хоч на крихту успіху.

Професор, чиє ім’я Дарк так і не запам’ятав, говорив монотонно, без запалу. Здавалось, він уже з першого погляду вирішив, що з цієї групи нічого путнього не буде.

— Магія оберегу, — промовив він, — яку ви розглядали на заняттях із захисту, є примітивною.

Дарк здивовано звів брови. Це було нове.

— Її потенціал значно більший, ніж просто відштовхування заклять. У виняткових випадках вона здатна поглинати магію.

Це справді зацікавило. Особливо Дарка, чий власний запас мани був скромним. Поглинання чужої мани — звучало майже як спосіб балансувати недолік сил. Але пояснення на цьому і закінчились. Професор не став ані демонструвати, ані розкривати деталі.

Дарк лише зітхнув. Відчувалось, що в цьому предметі криється щось велике. Але викладач не був зацікавлений відкривати двері перед тими, кого не вважав гідними.

***