Читати книгу - "4 3 2 1, Пол Остер"

кабінету в студмістечку. Неоціненний Циммер, найближчий, найдорожчий друг з усіх студентів групи, присвятив цій книжці статтю в «Спектейторі» з дуже схвальним відгуком. «Цю збірку поезій французьких авторів слід розглядати не просто як перекладний твір, а як повноправні англійські вірші, як цінний внесок в нашу вітчизняну літературу. Містер Фергюсон має сприйняття й душу істинного поета, і я з плином часу знову й знову звертатимуся до цих величних творів». Дуже люб’язно. Але ж цим критиком був юний Дейвід Циммер, перед котрим незабаром постане те саме важливе питання, що й перед кожним випускником закладу на Морнігсайд-Хайтс. У Циммеровому випадку дилему можна було заримувати «Або Йєль, або шинель», якось так. Чотирирічна стипендія для написання магістерської роботи з літератури при Йєльському університеті або ув’язнення строком від двох до п’яти років у випадку, якщо він знехтує повісткою до армії. Йєль або шинель. Як гарно звучала ця фраза, і який світ спотворив отой Нободедді.

Схоже, буде не так вже й важко попрощатися з Колумбійським університетом, який навесні 1969-го переживав черговий раунд протестів і демонстрацій, подій, які сам Фергюсон хотів би проігнорувати з причин банального самозбереження, але ж йому не вистачатиме друзів і викладачів, він не зможе більше отримувати уроки від Нори ночами, проведеними з нею, і йому бракуватиме того сповненого надій хлопця, який прибув сюди восени 1965 року, хлопця, який за останні чотири роки поступово зник і вже не повернеться назад.

Того самого ранку, коли Фергюсон, покашлюючи, складав письмовий іспит у будівлі призовної комісії на Вайтхол-стріт, Боббі Джордж і Маргарет O’Maрa вінчалися у католицькій церкві св. Фоми Аквінського міста Далас, штат Техас, де Боббі був стартовим гравцем, що приймав у балтиморському клубі подвійний А, а це відбувалося того самого дня (як написала Фергюсонові в листі його тітка Мілдред), коли досі мовчазна й досі підпільна Емі відвідала національну конвенцію СДС в Чикаго – агресивне зборище, яке виродилося в розлючену дискусію з приводу тактики й ідеології між фракцією ПР та групою, що пізніше набула назву «метеорологи», що призвела до розколу та раптового, епатажного складання повноважень СДС як політичної організації. Дядько Генрі й тітка Мілдред підтримували періодичний контакт з Емі протягом її першого року навчання в школі права, а Мілдред написала своєму колишньому лише задля того, щоби повідомити йому, що Емі вирішила повернутися спиною до ілюзій революційної діяльності і присвятити себе більш реалістичній справі захисту жіночих прав. Момент прозріння настав, коли чолов’яга на ймення Чака Велз, заступник міністра з питань інформації клубу «Чорні пантери Чикаго», піднявся з місця і почав ганити ПР і без усяких вагомих підстав розводитися про роль жінок у СДС, використавши словосполучення «влада пиз…» і заявив, що «Супермен був непотрібом, бо ніколи навіть не пробував переспати з Лойз Лейн» – цей вислів кілька хвилин потому повторив інший член «Чорних пантер», Джуел Кук, котрий так само оголосив свою підтримку «владі пиз…»і заявив, що «брат лише хотів сказати вам, сестри, що ваша стратегічна позиція в революції – горілиць». На той час це був уже затертий жарт, який Емі не раз чула за минулі роки, але того дня в Чикаго її терпець нарешті увірвався, і замість того, щоб об’єднати зусилля з «метеорологами», протестна фракція, куди входили колишні студенти Колумбійського університету Майк Лоуб, Тед Гоулд, Марк Рудд та інші, хто був виключений з університету в кінці весняного семестру минулого року, вона піднялася з місця на весь зріст і залишила зібрання. Як повідомляла в кінці листа тітка Мілдред, переходячи на поблажливий тон, до якого часто вдавалася, говорячи про інших людей: Я гадала, тобі слід знати про це, Арчі, навіть якщо ви двоє вже не пара. Мені здається, що Емі нарешті починає дорослішати. Боббі Джордж каже: Я також. Фергюсон простягає руку і показує її лікареві американської армії. Емі залишає Чиказький Колізей і назавжди виходить із руху. Чи можливо, щоб цих три події сталися в один і той самий час? Фергюсон хотів би так думати.

Ще більший інтерес викликає такий факт: до того, як Фергюсон на початку липня перебрався до Рочестеру, Боббі вже включили до складу «Червоних крил» у Міжнародній лізі. Здавалося неймовірним, що в місті, де Фергюсон узагалі не мав знайомих, він зустрінеться зі своїм найстарішим другом, можливо, й не так надовго, але, принаймні, до кінця літа і та закриття бейсбольного сезону, перші місяці адаптації та вживання в середовище, Боббі та його наречена Маргарет, двоє людей, яких він знав відвіку, гарненька Меггі О’Maрa, завжди в короткій квітчастій сукенці та в сповзлих шкарпетках, показує язика незграбному шмаркачеві Боббі Джорджу у групі місіс Каноббіо в дитячому садку в Монклері, а ось досі гарненька, але освічена й збагачена досвідом двадцятидвохрічна Маргарет, обтяжена ступенем магістра ділового адміністрування, одержаним у Ратгерсі, і вічно приязний, енергійний Боббі, що поривається вгору, до вищих ліг, як на Фергюсона, неймовірний союз, таке він не міг передбачити, але той простий факт, що Боббі переконав Маргарет вийти за нього заміж, вочевидь означав, що по двох роках служби в армії та півтора року кар’єри професійного бейсболіста він нарешті почав дорослішати.

Щодо Емі, то це був уже не його клопіт, і це означало: його не повинно цікавити те, чим вона займається чи робить із собою, але ж Фергюсона це таки цікавило; він так і не зміг цілковито змусити себе не перейматися цим, і, по мірі того, як минали місяці, він відчував дедалі більше полегшення від її рішення не вступати до лав «метеорологів» у Чикаго. Їхні старі друзі з Колумбійського університету цілковито збожеволіли. Бунтівний вплив Великого Забудька перекреслив їхні ідеалістичні поривання й назавжди зруйнував їхню здатність мислити раціонально, і через довгу низку хибних припущень та хибних висновків, побудованих на таких же хибних припущеннях та хибних висновках, вони загнали себе в глухий кут, де не було іншого вибору, окрім як повірити в те, що армія чисельністю сто чи двісті представників середнього класу, колишніх студентів без будь-якої підтримки чи послідовників у країні може здійснити революцію і відправити у відставку американський уряд. Той уряд нищив молодь країни, посилаючи найбідніших і найменш освічених на війну, що мала б от-от закінчитися, але не закінчувалася, доки привілейовані юнаки самі знищували себе. Через вісім з половиною місяців потому, як Емі залишила Чиказький з’їзд, її старий друг з Колумбійської СДС, Тед Гоулд, разом із колегами «метеорологами» Діаною Оутон і Террі Робінсом, злетіли в повітря і загинули в