read-books.club » Фантастика » На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі 📚 - Українською

Читати книгу - "На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі"

11
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "На згарищi Сiболи" автора Джеймс С. А. Корі. Жанр книги: Фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 283 284
Перейти на сторінку:
йому

заманеться. Не ідіотка ж бо я. Але гадала: він як був, так і

лишиться самим собою.

— Це ж як: самим собою?

Авасарала пожувала латука.

— Чи ж відомо тобі, скільки космічних кораблів уже мчить до

Кільця? Уже, просто ось цієї хвилини туди преться тисяча

шістсот посудин, і кожен із тих льотчиків-нальотчиків роззявив

очі на Нову Землю, мов гущу кавову довболобо читаючи. Ми з

Джонсоном послали туди Голдена як переговорника, бо саме він

якнайкраще підходив, аби показати їм, яке казна-що там

коїться. До якої ще гіршої ницості могло воно там скотитися —

як ті люди могли ще оскотитися! Я сподівалася: щораз, хай-но

хто там чхне, так і ляп мені пресреліз на стіл! Цей-бо чолов’яга

всеньке своє життя тільки й робив, що війни затівав, а цим

разом що? Коли мені був потрібен невеличкий конфліктик? Він

утелющився в це як довболоб-миротворець.

— Я не розумію, — призналася Боббі. — Навіщо вам був

потрібен «конфліктик»?

— А на те, щоб на гальма надавити, — відповіла Авасарала. —

Аби врятувати Марс. Тільки ж не вийшло в мене.

Боббі поклала свою виделку. Красень-молодик десь зник. Він

доб ре знав свою роботу. Бо в його клієнтів саме дійшло до щирої

розмови віч-на-віч.

— Тисяча сонць, Боббі! Велич — на три порядки вище всього, що ми хоч коли мали досі. Чи можеш ти бодай уявити це? Бо я

не щодня можу. І декотрі з тих сонць — а, можливо, й усі? —

мають щонайменше одну таку планету, де можна дихати. Таке

місце, що може підтримувати життя. Їх вибрали саме для цього.

І хоч би ким були оті довболобі страховиська, що створили

протомолекулу, шукали вони такого місця, як Земля. І

знаходили подібні до Землі планети. Небесні тіла, набагато

подібніші до Землі, ніж Марс. Нова Земля стала для нас таким

прецедентом, і прецедент цей є клятенна добро пристойна

повість про те, як ми всі згуртовуємося в біді. Оце й маємо

приклад того, як, коли ви дістанетеся до однієї з таких планет

досить швидко й осядете там досить міцно, як вам доведеться її

відстоювати. Ласкаво просимо до однієї з найбільших міграцій

— за всю історію людської цивілізації! Фред Джонсон гадає, ніби

він може це вконтролювати завдяки тому, що він має удавку —

Медіну. Але ж він має ще й ОПА! Воно вже запізно.

— А навіщо взагалі намагатися все це вконтролювати? Чом не

дозволити людям селитися, де тільки їм заманеться?

— Бо є Марс.

— Не розумію.

— Марс має другий завбільшки флот у нашій системі. Щось

близько п’ятнадцяти тисяч ядерних боєголовок. Шістнадцять

бойових крейсерів. І хто тільки йо’ знає, скільки в нього інших

військових кораблів. І ті кораблі новіші за земні. Проєкти їх

кращі. Вони швидші. Оснащені маскуванням ознак тепла, і

швидким водним циклом, і високоенергетичними протонними

гарматами.

— Протонні гармати — це міф.

— Вони не міф. Отож тут ви маєте другий за боєздатністю флот

з усіх, що існують. І що ж станеться з ним?

— Він захищатиме Марс.

— Марс ґиґнув, Боббі. Був, та загув. Голден, та ще цей

блядський сучий син Гевлок-габелок, та ще Елві Окойє — і що

воно такойє, хто її знайє? Вони ж його й укокали. Половина

марсіянського уряду це тямить, і така на них прудка настя

напала, що вони вже й костє своє повидристували. Хто, який

бля… довболоб зостанеться стирчати на Марсі? Коли є тисяча

таких нових світів, де зовсім не треба вести печерне існування, виходити лише в скафандрах на прогулянку під відкритим

небом? Та ніхто не зостанеться тут жити. А чи знаєш ти, що

станеться, коли половина населення Землі чкурне на ті світи, що

поза Кільцем?

— А що?

— Ми позносимо деякі стіни й розширимо наші помешкання.

Оце так учинить дуже багато хто. Бо такий наш засадничий

інстинкт. А знаєш ти, що спіткає Марс, коли двадцять відсотків

його населення полетить геть?

— Накриється землетворчий

1 ... 283 284
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі"