read-books.club » Детективи » Бентежна кров, Джоан Роулінг 📚 - Українською

Читати книгу - "Бентежна кров, Джоан Роулінг"

37
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Бентежна кров" автора Джоан Роулінг. Жанр книги: Детективи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 281 282
Перейти на сторінку:

Страйк

Цьом

Робін витріщалася на записку довше, ніж вона заслуговувала на те. їй багато чого сподобалося, особливо «цьом» і той факт, що Страйк так і підписався — «Страйк». Робін відклала листівку на стіл і підняла велику коробку, яка, на її подив, виявилася легкою, мов порожня. А тоді вона побачила збоку напис: «Кульки в коробці».

Відчинивши кришку, Робін дістала повітряну кульку у формі ослячої голови, прив’язану широкою стрічкою до важкого цоколя. Всміхаючись, Робін дістала цоколь і поставила на стіл, зробила собі чай і сніданок, а потім надіслала Страйкові есемеску:

Дякую за повітряного віслючка. Дуже вчасно. Старий майже здувся.

За шістдесят секунд вона отримала відповідь.

Чудово. Я боявся, це такий очевидний подарунок, що всі тобі такий надішлють. Побачимося о п’ятій.

З легким серцем Робін випила чаю, з'їла тост і повернулася вниз, щоб розгорнути подарунки від родини. Всі купили їй трішки дорожчий варіант минулорічних подарунків, окрім батьків, які надіслали прегарний кулон: один круглий опал, її камінь за знаком зодіаку, мерехтів блакитно-зеленкуватим світлом в оточенні крихітних діамантів. До нього додавалася листівка: «З тридцятиріччям, Робін. Ми тебе любимо. Мама й тато. Цьом».

Нині Робін особливо гостро відчувала, як їй пощастило, що має двох люблячих батьків. На своїй роботі вона дізналася, скільком людям так не пощастило, скільки навколо є зруйнованих родин, яким уже не допомогти, і скільки навколо дорослих, які носять невидимі шрами з раннього дитинства, і їхнє світосприйняття й уявлення назавжди спотворені браком любові, насильством, жорстокістю. Отож Робін подзвонила Лінді подякувати і зрештою проговорила з мамою понад годину: розмова була переважно ні про що, але підняла настрій. Нині, коли розлучення було вже позаду, дзвонити додому стало легше. Робін не розповіла матері, що в Метью і Сари буде дитина: нехай Лінда сама дізнається про це у свій час і виллє свій гнів подалі від вух Робін.

Ближче до кінця розмови Лінда, якій різка зміна доньчиної кар’єри не подобалася ще з першої травми, котру Робін отримала на новій роботі, обмовилася про те, що преса не припиняє писати про Марго Бамборо.

— Те, що ви зробили, просто неймовірно,— сказала Лінда.— Ви з... е-е-е... Кормораном.

— Дякую, мамо,— озвалася Робін, водночас здивована і зворушена.

— Як Моррис? — поцікавилася мама удавано байдужим тоном.

— Ой, ми його вигнали,— весело відповіла Робін, зовсім забувши, що про це також не розповідала матері.— Його заміна виходить на роботу з наступного тижня. Жінка на ім’я Мішель Грінстріт. Вона чудова.

Прийнявши душ, Робін повернулася до спальні, щоб добре висушити волосся, далі пообідала нагорі перед телевізором, а потім знову повернулася вниз перевдягнутися у вузьку блакитну сукню, яку востаннє вдягала, намагаючись переконати секретарку Мутного виказати її таємниці. До сукні вона вдягнула кулон з опалом — оскільки Робін, покинувши Метью, залишила в нього свою обручку, тепер цей кулон став у неї найкоштовнішим ювелірним виробом. Чарівний переливчастий камінь прикрасив стару сукню, і Робін, бодай раз задоволена своєю зовнішністю, обрала другу свою сумочку, трохи елегантнішу за ту, з якою вона ходила на роботу, й підійшла до тумбочки біля ліжка, щоб забрати мобільний.

Шухлядка тумбочки була трішки висунута, й Робін, опустивши погляд, помітила всередині колоду карт таро Тота. На мить Робін завагалася, а потім під усміхненим поглядом надувного віслючка, якого вона перенесла в куток своєї спальні, перевірила на телефоні час. Якщо вона хоче встигнути зустрітися зі Страйком на Мальборо-стріт о п’ятій, уже майже час виходити. Але Робін, відклавши сумочку, дістала колоду, присіла на ліжко й, перетасувавши карти, перевернула верхню й поклала її перед собою.

Два перехрещені мечі пронизують блакитну троянду на зеленому тлі. Робін звірилася з «Книгою Тота».

Спокій... Двійка мечів. Символізує загальний струс унаслідок конфлікту Вогню й Води в їхньому шлюбі... Цей відносний спокій підкреслюється астрологічним відповідником — Місяцем у Терезах...

Робін пригадала, що перша карта символізує «характер проблеми».

— Спокій не проблема,— пробурмотіла вона в порожній кімнаті.— Спокій — це добре.

Але, звісна річ, вона ж не ставила картам ніякого запитання — просто хотіла, щоб вони сьогодні — в день її народження — щось їй підказали. Вона перевернула другу карту, гадану причину проблеми.

Дивна зеленкувата жінка в масці стояла під парою терезів, тримаючи зеленого меча.

Регулювання... Ця карта символізує знак Терезів... символізує Задоволену Жінку. Рівновага цурається будь-яких особистих упереджень... Отож слід розуміти, що Жінка оцінює правильність усіх діянь і вимагає повної і чіткої сатисфакції...

Робін звела брови. А потім перевернула третю й останню карту: вирішення проблеми. Тут були зображені дві переплетені рибини, які лили воду на золоті чаші, що плавали на зеленому озері: це була та сама карта, яку Робін перевернула в Лемінгтон-Спа, коли ще не знала, хто вбив Марго Бамборо.

Кохання... Ця карта також указує на Венеру в Раку. Вона засвідчує гармонію чоловічого й жіночого начал у найширшому сенсі. Йдеться про ідеальну, мирну гармонію...

Глибоко зітхнувши, Робін вклала карти назад в упаковку й повернула колоду на місце, в тумбочку. Коли вона підвелася й підхопила плаща, надувний віслючок легенько гойднувся на своїй стрічці.

Ідучи вздовж дороги до станції метро, Робін відчувала новенький опал у себе в ямці на шиї, а оскільки вона вперше нормально виспалася, і добре вимила волосся, і несла навколо себе ауру легкості, яка з’явилася тої миті, коли Робін дістала з коробки надувного віслючка, то приваблювала багато чоловічих очей і на вулиці, і у вагоні. Але Робін не звертала на них уваги, піднімаючись сходами на станції «Оксфорд Сьоркес», ідучи вздовж Регент-стріт і нарешті підходячи до «Голови Шекспіра»,— перед входом стояв Страйк, одягнений у костюм.

— З днем народження,— привітав він її

1 ... 281 282
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Бентежна кров, Джоан Роулінг», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Бентежна кров, Джоан Роулінг"