Читати книгу - "Нові пригоди Ракети на чотирьох лапах"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Облиш, — сердито буркнув я. — Зараз будуть змагання з фризбі.
Там було тільки п’ять собак. Стрілка, всі три вівчарки Чарлі і Чипс, Тімовий колі-вундеркінд. Чипс підстрибував, махаючи своїм неймовірно пухнастим хвостом, неначе говорив: «Ха-ха, ну, чи ж не найкраще я створіння на землі? Ви тільки погляньте на моє розкішне хутро, чудово вимите й розчесане. Хіба ж я не найвродливіший? Хіба не найгарніший? Ой, подивіться ж ви на мене!»
А якби вівчарки Чарлі вміли говорити, вони б сказали: «Повідгризаємо вам голови, усім вам! Начувайтеся!»
А якби Стрілка вміла розмовляти, вона б запитала: «Чи є тут десь піца? Прошу сказати «так»!»
Змагання з фризбі було дуже непростим. Усього мало бути шість метань, і та собака, яка найбільше разів упіймає фризбі, здобуде абсолютну перемогу.
Товстий лисий суддя-стартер приніс великий жовтий диск фризбі і пояснив правила. Він попросив виставити собак в одну лінію:
— Як тільки фризбі вилетить із моєї руки, ви можете спускати собак. На старт! Увага!..
— Ви знову скажете «Бабах!»? — не дав йому закінчити Тім.
— Ні, синку. Цього разу я скажу «Шусть!», що, на мою думку, більше пасує фризбі. Отже, починаємо. НА СТАРТ! УВАГА! ШУСТЬ!
Фризбі злетів у повітря, і п’ять собак кинулися за ним.
На мій подив, Стрілка була попереду. Вона підстрибнула, схопила фризбі й подріботіла назад. Неймовірно!
— Одне очко Стрілці, — оголосив суддя. — Наступна спроба. На старт! Увага! Шусть!
Фризбі шугонув угору, але цього разу Чипс показав, на що він здатний, і впіймав диск, тоді як Стрілка з невідомих причин пішла обнюхувати лівий черевик судді.
Фризбі злетів утретє, і цього разу я помітив краєм ока, як щось випало у Чарлі з долоні. Четверо собак побігли за фризбі, а Стрілка занюхала великий шмат шоколаду, що лежав біля ніг Чарлі. Шахрайство! Він навмисне кидав на землю ласощі, щоб відволікати Стрілку! Стрілка спритно хапнула шоколад і всілася з дуже задоволеним виглядом, тим часом одна вівчарка Чарлі схопила Чипса за хвіст, тоді як дві інші зловили удвох фризбі і разом принесли його назад.
— Отже, кожен учасник має по одному очку, — повідомив суддя. — Починаємо четверту спробу. На старт! Увага! Шусть!
Фризбі полинув угору. Стрілка метнулася за ним, але цього разу її увагу відволік метелик, і вона почала з гавкотом стрибати на нього, тоді як одна з вівчарок Чарлі забрала фризбі. Чипс спочатку побіг, а тоді зупинився. Я не думаю, що він був готовий знову наражати на небезпеку свій розкішний хвіст. Це ж зіпсує зовнішній вигляд, якщо його хвіст ненароком зігнуть або з ним станеться й ще щось гірше! Тім сумовито погладив свого собаку.
— Я більше не беру участі у цьому змаганні, — заявив він. — Я не хочу, щоб завдали шкоди моєму песику.
Я підійшов до Тіма і сказав, що мені прикро чути про його відмову. Він подивився на вівчарок:
— Ти в цьому не винен, Треворе. Знаєш, як то буває з деякими людьми. Удачі тобі!
За п’ятою спробою Стрілка немовби отямилася. Вона обігнала псів Чарлі, схопила фризбі і принесла його назад попри те, що на неї напали дві ельзаські вівчарки. Зчинився шалений гавкіт, і бійку довелося розбороняти.
— Тримай свою шавку під контролем, — розлючено засичав Чарлі.
Суддя суворо на нього глянув:
— Юначе, цей напад був явно спровокований двома вашими собаками. Дивіться, щоб вас не дискваліфікували. Зараз буде остання спроба. Дві собаки мають по два очки. Нехай переможе найкраща. На старт! Увага! Шусть!
Я не повірив власним очам. Чарлі зробив це знову! На землю прямо перед Стрілкою упав кусень шоколаду. Вона нахилилася й обнюхала його, тоді як собаки Чарлі погнали за фризбі.
— Біжи, Стрілочко, біжи! — заволав я. Вона глянула на мене, тоді на ельзаських вівчарок, що зникали вдалині, ще раз зміряла поглядом шоколад, і помчала ловити фризбі.
— Біжи! — кричав я їй услід, а Чарлі стояв і підсміювався:
— Гурр-гурр-гурр!
Вівчарки були далеко попереду, і хоч фризбі ще ширяв доволі високо в повітрі, все ж починав поволі опускатися. Вівчарки мчали за ним, а Стрілка потроху їх наздоганяла. Я знав, що вона не зможе підстрибнути так високо, як вівчарки, але вона б могла їх обігнати і вже майже сиділа у них на хвості… але ж і фризбі стрімко летів до землі.
Він падав униз, і та вівчарка, що бігла першою, підстрибнула в повітря, роззявивши пащу, щоб схопити фризбі. Стрілка ніколи в житті не змогла б так високо підскочити, але вона все одно вирішила стрибнути. О, Боже мій! Я затамував подих. Стрілка підстрибнула в повітря, а тоді ще раз підскочила, відштовхнувшись ВІД СПИНИ ЕЛЬЗАСЬКОЇ ВІВЧАРКИ! Вона скористалася вівчаркою, як трампліном, щоб досягти фризбі, схопила його й помчала назад під грім підбадьорливих вигуків!
— Це шахрайство! — лютував Чарлі. — Це проти правил! Ця собака дискваліфікована! Викличте поліцію! Я хочу, щоб цю собаку заарештували за шахрайство!
У натовпі почали реготати, а суддя з суворим виглядом покрокував до Чарлі:
— Юначе, суддя тут я, а не ви, і Стрілка перемогла у цьому змаганні абсолютно чесно. А тепер потисніть одне одному руки, і на цьому закінчимо!
Чарлі мусив потиснути руку мені!
Гурр-гурр-гурр!
Він поплентався додому зелений від люті. Не розмовляв навіть із Шерон, яка дріботіла за ним, примовляючи:
— Чарліку, скажи мені щось, Чарліку!
А Тіна під шумок уже вдруге цього дня мене обійняла. Вона навіть намагалася знову мене поцілувати, але я встиг ухилитися, і їй дістався тільки вершечок вуха.
На цьому все й закінчилося. Кріс Оконджо залишився в результаті із золотою медаллю, світовим рекордом і рештками піци на щасливих бігових шортах. Стрілка здобула дві золоті медалі і кілька неочікуваних шматочків шоколаду.
А що ж у підсумку отримав я? Найкращу в цілому світі собаку, ось що. І найкращу у світі дівчину. (З якою я просто товаришую, а НЕ зустрічаюся.)
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нові пригоди Ракети на чотирьох лапах», після закриття браузера.