read-books.club » Фентезі » Срібне яблуко, Анна Авілова 📚 - Українською

Читати книгу - "Срібне яблуко, Анна Авілова"

31
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Срібне яблуко" автора Анна Авілова. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 26 27 28 ... 173
Перейти на сторінку:

    Джейн захихотіла від усієї цієї смішної нісенітниці, що проскочила в її голові.

   — Ви знайшли тут щось кумедне?

   - Чесно вам скажу це так безглуздо, але я раптом згадала слова вашої мами й Сари - до речі, саме так звати невістку - про те, що кожен чоловік може дати дівчині яблуко і вона вже вважається його нареченою без жодної згоди, - Джейн сіла навпочіпки поряд з ним і почала набирати долонями пісок і класти його у відро. — От я й подумала, а що як ви зараз дістанете яблуко і я не зможу вам відмовити, — вона знову засміялася.

    Син вітражника подивився на неї, як на дурепу, причому, на думку Джейн, в цьому випадку цілком справедливо. Фелікс підвівся на ноги з уже повним відром.

    — А ви коли-небудь думаєте про щось розумне чи як мінімум логічне? - спитав Фелікс.

   Його слова ще більше розвеселили Джейн і вона розреготалася.

   — Знаєте, іноді буває, хоч і не часто. Трохи згодом я подумала логічно: ви не могли б дати мені яблуко, бо цього року їх залишалося лише два і вони вже закінчилися.

   Фелікс відповів в тій самій незворушній манері:

  - Так, це головна причина. Але я обов'язково попрошу його плід у короля наступного року, якщо ви, звичайно, ще не повернетеся додому. Я з дитинства мріяв про дурну наречену.

  — Ви знаєте, що це негарно постійно ображати людину? Тим більше ви мене зовсім не знаєте, а вже встигли дати мені характеристику. Та й узагалі, що вас так дивує? Вчора я провела цілий вечір з вашими дамами, і всі їхні розмови зводилися до суконь та парфумів, так ще й про те, хто ж буде нареченою короля. Отже, я не особливо виділяюся зі своїми дурницями.

    На згадці про дам, він помітно пожвавішав. Мабуть, попри показову байдужість хлопця, хтось із жінок його дуже цікавив.

   — Нам час повертатись, — відрізав він і поспішив до скелі.

  Фелікс спритно підсадив її на перший виступ, і піднявся слідом за нею. Так поступово вони змогли піднятися нагору, і Джейн знову була здивована, як вони це зробили. На ній довга сукня, а вона змогла з невеликою допомогою спуститися і піднятися на скелю. Надзвичайно. Може, їй варто зайнятися альпінізмом, коли вона повернеться додому? Опинившись знову на голій землі, вони пішли із сином вітражника назад до села.

   — Так кого ж жінки обрали нареченою для короля? — як ні в чому не бувало, він знову заговорив про дам. Джейн мала рацію, ця тема явно його цікавила.

    — Касандру, якщо ви знаєте, хто це.

    — Усі в Айронвуді знають Касандру. Вона красива знатна леді.

    "Чи не по ній він зітхає" подумала Джейн.

    — А хто насправді вибирає наречену, сам король? — Джейн була рада, що знайшла тему, на яку її похмурий супутник був готовий поговорити.

    — Частково, тобто останнє слово, звичайно, за ним, але рада верховних вельмож підбирає найдостойнішу партію і вкрай радить її королю. Король може не погодитися, але зазвичай так не роблять, зважати на думку вельмож вкрай важливо.

    Джейн навіть здивувалась його балакучості, вчора з нього і двох слів не можна було витягнути.

    — Але ж виходить, королі часто змушені одружуватися не з кохання, це якось сумно. Який сенс бути королем, якщо тобі кажуть з ким слід одружитися?

    — Кохання надто переоцінюють.

   Як цинічно, хоч чого ще можна було від нього чекати, не знає навіть, як звати наречену брата.

   — Знаєте, коли я навчалася на лікаря, ми вивчали паразитів, які називаються шистосоми, тож самка цих паразитів майже все життя живе у складці на черевній стороні самця. Виходить, вони майже все життя живуть як єдине ціле. З того часу, як я почула про це, я думаю: а що якби люди могли, хоч іноді ставати одним цілим, хоча б навіть не фізично, а подумки? І якби у кожного була лише одна пара на все життя й інакше й бути не могло б. Було б чудово.

   — Хто такі паразити?

  "Ну, треба ж, з такої промови про кохання він почув лише слово паразити".

— Це такі хробаки, які викликають у людей та тварин різні захворювання.

— Зачекайте, я правильно зрозумів: ви щойно захопилися романтичною історією хробаків, які вбивають людей у вашому світі?

   Джейн ніколи й не замислювалася про те, що ці черв'яки дійсно викликають безліч хвороб і своїм єдиним існуванням самця і самки виробляють цілу купу яєць, якими заражають все більше і більше людей. Який жах. Чому вона вважала це зворушливим і навіщо взагалі про це сказала? Чомусь за два дні в Айронвуді вона вже вдруге зіткнулася з тим, що її світ украй неоднозначний.

      - Можете ще раз назвати мене дурною. Я згодна. І я можу сміливо вставати до лав ваших леді.

   Джейн розгубилася. Вона почувала себе ніяково. Спілкування з Феліксом і так не найприємніше у світі, тепер вона ще й розповіла йому романтичну історію про шистосом, яку він перевернув із ніг на голову.

   — Ні, ну що ви, до лав наших леді, ви не підходите. Захоплення хробаками-вбивцями стоїть на щабель нижче обговорень нарядів, - його погляд і вираз обличчя виражали цілковиту зневагу.

1 ... 26 27 28 ... 173
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Срібне яблуко, Анна Авілова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Срібне яблуко, Анна Авілова"