Читати книгу - "Замкнута система управління, Антон Данко"

 Відомо, що особистість може відігравати історичну роль в створенні і розвитку держави.  Окремі із них можуть змінити не тільки державу, але і майбутнє країни. Так було в Німеччині в 1933 році, коли канцлером став А. Гітлер, в Росії де на чолі  на чолі радянської імперії стояв І.Сталін, в  Великобританії – премєр-міністр Черчель, В.Ленін, який розвалива Російську імперію і створив СРСР і інші.

        Як це було у нас, в  Україні? 

       Скільки шансів мала Україна  і чи використала вона їх ?

     Перший шанс побудувати незалежну Україну був наданий 1918 році в момент розпаду Російської імперії. Саме тоді була створена Українська Народна Республіка, але, як ми знаємо, УНР в форматі незалежної держави не втрималася і була включена в склад радянської імперії в 1922 році.

       Другий раз Україна отримала реальний шанс створити незалежну державу в 1991 році після розпаду СРСР.  Але за час від 1991 по 2022 рік  незалежність України була формальною в великий мірі залежною від РФ.

     Третій шанс Україна отримала  2004 року, коли був вибраний проукраїнський Президент В.Ющенко, але і цей шанс не був використаний. Незалежність України, як і сама державність, була нестійкою.

 Четвертий шанс був наданий Господом Богом 2014 року, коли маріонеточий проросійський Президент В.Янукович, який на вимогу Народу так і  не підписав документ про вступ України в ЄС, втік з країни до Росії.

   Пятий шанс Україна отримала 2019 року на виборах незаангажованого  не заплямованого політикою і корупцією Президента В.Зеленського.

    24 .02.2022 року Російська Федерація  розпочала пряме вторгнення в Україну.   І не залежно від того,  коли ця війна закінчиться – перемога України буде безумовною саме тому, що Україна боронить не тільки свою державу, але і свою землю, свою країну, своїх людей, своє майбутнє.  На боці України стоять демократичні держави, які солідарні з Україною в її боротьбі.

     Але зовнішній ворог, РФ, менш страшний, аніж її внутрішній ворог – корупція чиновників і нереформована система управління минулої УРСР, яка не трансформувалась синхронно із створенням незалежної держави Україна. Війна закінчиться, настане Перемога і знову нас поглине все та ж «стара система управління» держави - без стратегії її розвитку, без ідеології, з розбалансованим управлінням. Знову ми будемо вибирати, і знову виберемо не того і не тоді саме тому, чо система не пристосована до нової демократичної  форми державності. 

    Як і раніше, Україна потребує кардинальних реформ самої системи управління, зберігаючи демократичний устрій і  централізованість державного управління, її економічну і політичну незалежність і конституційність. Тільки в цьому випадку історія надасть нам останній шанс побудувати Україну мрій. Як отой старий будинок, зберігаючи фундамент її конституційності, необхідно побудувати новий «будинок» нашої держави на нових  конституційних принципах демократичної форми правління сучасної інформаційно-цифрової держави з інструментами народовладдя в управлінні державою, зберігаючи право на приватну власність для кожного громадянина, а також рівні права і свободи перед Законом і Конституцією для всіх -  від простого громадянина до Президента, чиновника і міліонера .

    Не можливо побудувати країну мрій на нових принципах, зберігаючи «старий»  каркас будинку держави. Ми ніколи не знищимо корупцію каральними методами.  «Викорчувати» корупцію можна тільки одним способом -  змінити на непридатну основу її існування і процвітання в цілому. Для цього потрібно в комплексі змінювати систему управління, а не періодично - час  від часу, від виборів до виборів.

      І от тоді постане питання: – «Що було перше - курка чи яйце?»  Якщо яйце погане – тоді і курка може не народитися. В цьому випадку яйце – то громадяни, а курку – то держава.

        Відомо – «яке суспільство – така і держава».

      Тоді, як зробити, щоб «яйце» було  здоровим і придатним для народження курчати, з якої виросте курка?

     Відповідь проста:  «яйце» - тобто, громадяни, повинні бути підготовленими до виборів, починаючи від районних депутатів до Президента країни в цілому. 

        А чи проводилася така підготовка зараз чи коли-небуть? – Звичайно, ні.

    Зважаючи, що наша держав тільки на початковому етапі демократичного розвитку перехідного періоду – саме так і проводяться вибори в пострадянських незалежних державах, осколках минулої радянської імперії.

     Така підготовка в дійсності вигідна громадянам, державі, чиновникам і навіть в певній мірі олігархам, які повинні научитись не втручатися в політику. Всі разом ми повинні і зобовязані виконувати законодавство України і Конституцію. Контроль за дотриманням цього і інших принципів функціювання держави повинна виконувати сама система управління. Зважаючи на війну, кожен із нас може допомогти державі в просвітленні населення України, починаючи із себе. Для початку потрібно зрозуміти причини і шляхи,  врахувати недоліки і підготовити себе до наступних виборів уже зараз.