Читати книгу - "Штучний стан"

АРТ вже був у системах човника, і звільнив мене. Я схопив руку секс-бота і кинув її через кімнату на трьох озброєних охоронців. Один опустився вниз, один повис на стільці, третій почав піднімати зброю. Я відкинув Тлейсі зі свого шляху і наступив на секс-бота, переходячи через неї, і поклав її назад на палубу. Схопив дуло енергетичної зброї і підштовхнув його вверх, тільки тоді зброя вистрілила. Розряд потрапив у криву стелі. Я вирвав зброю з його рук, вивихнувши йому плече, відірваши щонайменше три пальці, і вдарив голову до консолі.

Охоронець, який уже впав на палубу, мав снарядну зброю, і я відчув два удари — один у бік і один у стегно. Тепер це була атака, яка справді боліла. Я витягнув праву руку і вистрілив зі своєї вбудованої енергетичної зброї, знерухомивши його двома отворами в грудях. Я зробив крок убік, щоб уникнути пострілу енергетичної зброї з боку охоронця, який упав на крісло, і мій третій постріл потрапив йому в плече. У мене були потужніші і коротші імпульси, і вони створювали глибокі опікові рани, які зазвичай швидко виводили людей з ладу від удару та болю, або робили отвори в грудних порожнинах.

Я повернувся і кинув захоплену зброю, щоб відволікти увагу. Перша беззбройна людина опинилася на палубі, у її спині зяяла димна рана; охоронець, який пропустив мене через люк, вистрелив у неї. Друга кинулася через відсік, щоб спробувати підхопити зброю, і я вистрілив їй у плече і ногу.

Секс-бот піднялася на ноги і налетіла на мене, я спіймав її, упав на спину і кинув через голову. Потім перекрутився і став на коліно, але не міг піднятися до кінця через рану у правому стегні. Секс-бот намагалася встати, і я схопив її за ногу і вирвав коліно з місця з'єднання. Вона опустилася, і я відірвав їй ліву руку по плечовий суглоб. Кинувши її на палубу, я обернувся і побачив, як Тлейсі тягнеться до одного з упалих стволів. Я сказав: "Доторкнетеся до цієї зброї, і я підберу її  і вставлю у твою грудну клітку".

Вона завмерла. І тепер задихалася від страху, дивлячись нерухомими очима. Я сказав: "Накажи своєму секс-боту припинити бійку".

Боту все ще важко було піднятися, і це завдало мені ще більшого болю. Особисто мене це знову розлютило.

Тлейсі повільно випросталася, її щелепа заворушилася, а секс-бот розслабилася. Я викликав АРТа, перервавши канал до Тлейсі.

"Готово, АРТ".

Тлейсі скривилася, коли її корм знизився. Я сказав Тлейсі: "Дайте секс-боту голосову команду підкорятися мені до подальших моїх повідомлень. Спробуєте дати їй будь-яку іншу команду, і я вирву вам язика".

Тлейсі зітхнула, а потім сказала: "Рабі, підкоряйся божевільному шахрайському SecUnit до його подальших повідомлень". До мене вона сказала: "Вам потрібно краще оголошувати ваші погрози".

Я поклав руку на найближче крісло і піднявся на ноги. "Я не погрожую, я просто кажу, що я збираюся робити".

Її щелепа затверділа. Двоє з людей у ​​кімнаті перестали дихати, беззбройний чоловік, якого застрелив охоронець, коли цілився в мене, і перший, якого застрелив я. Тлейсі цього не помітила.

Я подивився вниз на секс-бота, яка дивилася на мене. — Залишайся лежати, — сказав я.

Вона надіслала мені підтвердження. Я переступив через неї, схопив Тлейсі за руку і потягнув її коридором до каюти, куди охоронець відвів Тапан.

Вона швидко сказала: "Отже ти вільний агент, так? Я можу дати тобі роботу. Що ти хочеш…"

Я подумав: у тебе немає нічого, чого я хочу. І перебив її: "Все, що вам потрібно було зробити, — це віддати ті чортові файли, і ніхто з нас не опинився би в такій ситуації".

Погляд, який вона кинула на мене, був вражений і недовірливий. Мабуть в її уяві я не був схожий на шахрайського SecUnit, бота чи когось іншого.

Люди дійсно повинні більше читати. Були інструкції з експлуатації, які попередили би її не трахатися з нами.

Тлейсі зупинилася біля закритого люка, сказавши: "Бассом, це я", і натиснула кнопку збоку. Двері розсунулися.

Тапан наполовину упала на кушетку біля протилежної стіни, кров розпливася по квітковому візерунку її футболки, краплі забризкали коричневу шкіру оголеної руки, притиснуту до рани на боці. Її хрипке дихання голосно лунало у маленькій каюті. Охоронець дивився на нас, широко розплющивши очі.

— Він впав у паніку, почувши постріли, — ахнула Тлейсі. "Ви не можете …"

О так, я міг би.

Я смикнув Тлейсі до себе, щоб захиститися, коли охоронець підніс зброю. Кілька пострілів вдарили їй у спину, але я вже розчавив їй дихальну трубку. Я перетнув кабіну, впіймавши ще один снаряд у скроню, і стукнув його об стіну, засунув руку під його підборіддя і запустив свою енергетичну зброю.

Я відступив і дозволив йому впасти.

Відвернувшись від нього, я нахилився над Тапан. Я тупо сказав: "Це я". Її очі були закриті, і вона дихала крізь стислі зуби. Я стиснув рукою рану, щоб зупинити кровотечу, і сказав: АРТ, допоможи.

АРТ сказав: "Я направлю шатл до транзитного кільця, де можу зістикуватися з ним. ETA — сімнадцять хвилин. MedSystem вже готується до вашого прибуття.

Я опустився біля Тапан. Вона ще була у свідомості, щоб простягнути руку і стиснути мою. Я витяг непотрібний модуль бойового заміщення з потилиці і відкинув його.

Я зробив величезну помилку, яка здавалася сліпуче очевидною зараз. Я знав, що запрошення обміняти бонус за підпис на файли було пасткою з самого початку, і я повинен був переконати Рамі та інших не повертатися до RaviHyral. Як консультант з питань людської безпеки, яким я прикидався, я зробив би це. Я звик приймати замовлення від людей і намагався пом'якшити будь-яку шкоду, яку завдавали їм їхні дурні ідеї, але мені хотілося знову працювати з групою, мені подобалося, як вони мене слухали, а я поставив свою потребу дістатися до RaviHyral вище безпеки моїх клієнтів.

Я був таким же лайном, як консультант з безпеки, як будь-яка людина.

Розділ дев'ятий

Коли ми підлетіли до транзитного кільця, АРТ звільнив нас від опіки портової адміністрації кільця. Шатли не повинні були мати можливість стикуватись з транспортом без попереднього повідомлення, але АРТ подбав про дозвіл на підхід і підробив підпис свого капітана, щоб сплатити штраф за те, що