Читати книгу - "Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я"

Повернутися

Koos Slob et al., “Sexual Arousability and the Menstrual Cycle”.

Повернутися

4 % у «Профілях сексуального збудження й гальмування» Карпентера та інших і 8 % у значно менш наукових спостереженнях з мого блогу та груп.

Повернутися

McCall and Meston, “Cues Resulting in Desire”, and “Differences Between Pre- and Postmenopausal Women”.

Повернутися

Graham, Sanders, Milhausen, and McBride, “Turning On and Turning Off”.

Повернутися

Gottman, The Science of Trust, 254.

Повернутися

Bergner, What Do Women Want?, 68—73.

Повернутися

Graham, Sanders, and Milhausen, “Sexual Excitation/Sexual Inhibition Inventory”.

Повернутися

BBC News, “Words Can Change What We Smell”.

Повернутися

Aubrey, “Feeling a Little Blue”.

Повернутися

За Фаренгейтом, приблизно 22 °C. (Прим. пер.)

Повернутися

Ariely, Predictably Irrational.

Повернутися

Nakamura and Csikszentmihalyi, “Flow Theory and Research”, 195—206.

Повернутися

Flaten, Simonsen, and Olsen, “Drug-Related Information”. Посилання на Goldacre, “Nerdstock”.

Повернутися

Reynolds and Berridge, “Emotional Environments”.

Повернутися

Gottman, The Science of Trust, 192. 45 0

Повернутися

Існує комбінований доказ того, що в багатьох випадках і в людей, і в щурів контекст змінює те, як ділянки середнього мозку реагують на стимули. Візуальне дослідження людського мозку показало, що ситуація непевності й ризику може зумовити реакцію прилеглих ядер (Abler et al., “Prediction Error”) і що реакція прилеглих ядер людей із хронічними болями в спині на «шкідливу термічну стимуляцію» (тобто опіки) відрізняється від реакції людей, що не живуть із болем. (Baliki et al., “Predicting Value of Pain”.) Під час вивчення функцій мозку людей із хронічним болем у спині було виявлено дещо цікаве. Коли вони спрямовували свою увагу безпосередньо на відчуття опіків на спині, то говорили, що тепло обпікає, коли ж вони спрямовували увагу на біль у спині, то зазначали, що тепло для них приємне. Тож ми фокусуємо свою увагу на частині контексту. Прилеглі ядра виявилися важливими у вивченні ефекту плацебо (Zubieta and Stohler, “Neurobiological Mechanisms of Placebo Responses”; Tracey, “Getting the Pain You Expect”). Пам’ятаєте розповідь про ефект плацебо з другого розділу, про 40 % людей, яким давали цукрову пігулку й говорили, що вона підвищить їхнє сексуальне бажання? Передбачаю, що подальші дослідження виявлять причетність до цього ефекту прилеглих ядер.

Повернутися

Berridge and Kringelbach, “Neuroscience of Affect”, 295.

Повернутися

Як Панксепп і Люсі Бевін (Archaeology of Mind ) включили у свою систематику лімбічного мозку ПОШУК, ЛЮТЬ, СТРАХ, ПРИСТРАСТЬ, ТУРБОТУ, ПАНІКУ/ГОРЕ і ГРУ. Фредерік Тоутс відносить сюди стрес і секс, соціальну поведінку, агресію й дослідження (Biological Psychology). Пол Екман, використовуючи дослідження універсальних виразів обличчя, теоретизував базові категорії гніву, огиди, страху, щастя, суму і здивування (Emotions Revealed ). Це багато говорить про те, що досі не існує універсальної узгодженої системи розуміння нашої базової емоційної системи. І також немає універсального і узгодженого визначення того, чим є емоції та мотивації, це одне й те саме чи різні речі, хоч моє посилання тут виявляє, чим схильна вважати їх я (Berridge and Winkielman, “What is an unconscious emotion?”; Panksepp, “What is an emotional feeling?”).

Повернутися

Meizner, “Sonographic Observation of In Utero Fetal ‘Masturbation’ ”.

Повернутися

Berridge, Mechanisms of Self-Control. Гарвардський психолог Деніел Джілберт описував Берріджа як «одного з найкращих неврологів у світі» (Berridge et al., The Neuroscience of Happiness), але для мене він відрізняється від інших неврологів як автор дослідження про щурів та Іґґі Попа й метафори Єдиного персня. Він – перший і єдиний автор дослідження мозку щурів, який для мене просто LOL.

Повернутися

Автори вдаються до лапок («бажання» і «вподобання» Берріджа) й великих літер (ПОШУК тощо систем Панксеппа та Бевіна в «Археології свідомості»), намагаючись відобразити відмінність між свідомими задоволенням, очікуванням і прагненням і мезолімбічними задоволенням, очікуванням і прагненням. Щоб забезпечити таке розрізнення і в цій книжці, я використовую скорочену метафору. Коли я говорю про когнітивну мотивацію, навчання, насолоду чи страждання (ті слова, якими люди описують, коли чогось хочуть, щось знають чи відчувають), я кажу: «Ви хочете/ знаєте/відчуваєте». Коли я говорю про афективну мотивацію, навчання чи почуття (прагнення, очікування й задоволення), я кажу: «Ваш мозок хоче/знає/відчуває».

Повернутися

Childress et al., “Prelude to Passion”.

Повернутися