Читати книгу - "З історії грошей України, Н. В. Дорофєєва"

У результаті тип мідно-нікелевих монет 1931 року проіснував до 1935-го р. У 1935-му рисунок обох боків 10, 15 і 20 коп. був спрощений.

Ці номінали випущені в обіг у невеликій кількості і тепер — це рідкісні радянські монети.

З 1935 року дизайн нікелевих монет 10, 15, 20 коп. було дещо змінено. Реверс монет — цифра номіналу, яка була у восьмиграннику, навколо якого — колоски.

До 1935 року відноситься перший випуск монетоподібних жетонів, що призначались для проходу в метрополітен через спеціальні каси — турнікети.

Основні події монетного виготовлення 1921 —1935 років

1937 року курс рубля встановлювався у співвідношенні: 5 руб. 30 коп. = 1 долар США, що відповідало золотому вмісту рубля — 0,167674 г чистого золота. Так було до 1950 року.

Грошове виробництво СРСР, що почало потроху налагоджуватись після революційних і воєнних потрясінь, зазнало нового удару в роки Другої світової війни.

Ленінградський монетний двір у зв'язку з воєнною обстановкою зупинив свою роботу в серпні 1941 року. Частина працівників була мобілізована в діючу армію, інша — перейшла на оборонні заводи, основне обладнання підприємства евакуйовано в м. Краснокамськ Пермської обл. Там, на території й у спорудах паперової фабрики Держзнаку почали відновлювати виробництво. Робота Монетного двору відновилась у листопаді 1941-го. У третьому кварталі 1942 року розпочалось карбування монети. При цьому в її виготовленні були певні особливості.

3 руб. і 5 руб. СРСР, 1938 р.

1-копійчані монети у 1942 — 1944 pp. взагалі не карбувались. 2-копійчані були випущені в 1942-му лише на незначну суму — 9 крб. (450 шт.). Цих монет нема ні в державних, ні в приватних колекціях. У 1943 -1944 pp. 2 коп. не карбували. У 1942 — 1944 роках 3 коп. і 5 коп. не випускали.

Монети вартістю 10, 15 і 20 коп. виготовляли упродовж усієї війни, але виробництво їх становило майже половину довоєнного рівня (близько 200 млн. шт. у рік).

Великі труднощі в той час були з кадрами. Гостро відчувався брак нової техніки, доброякісного металу. Деякі штемпелі зношувались, проте не вилучались з виробництва, а ремонтувались і далі застосовувались. Це знайшло своє відображення на гербових сторонах монет вартістю 15 коп. і 20 коп. 1943-го і 1945 років випуску.

На лютий 1944 року припадає прорив блокади Ленінграда. Як результат — Ленінград отримав нормальне сполучення зі всією країною, і майже одразу розпочалось відновлення роботи Монетного двору. Першу радянську монетну продукцію підприємство випустило 20 червня 1944-го, але річний план випуску — 98,6 млн. монет — виконаний не був.

Лише 1946 року Монетний двір увійшов у нормальний режим роботи й почав виконувати державні плани. Президія Верховної Ради СРСР затвердила зображення герба з 16 витками стрічки. Було враховано входження до СРСР Молдавської, Естонської, Литовської, Латвійської і Карело-Фінської РСР. Оскільки 1947 року монети не карбували, то зміни зображення герба на них відбулось лише 1948-го.

1956 року Указом Президії Верховної Ради СРСР Карело-Фінську РСР було перейменовано на Карельську АРСР. Кількість витків у перехваті стрічки скоротилось до п'ятнадцяти. 1957 року це знайшло відображення і в рисунку гербової частини монет.

Монети різних років карбування (з 1935-го до 1957-го) відрізнялись тільки за кількістю перехватів стрічок у Державному гербі. Кількість перехватів відповідала кількості республік, що входили до складу СРСР на момент карбування.

Унікальним явищем в історії грошей були так звані «табірні» гроші, створені у Державному управлінні таборів (російською — ГУЛАГ) у час панування в СРСР тоталітарної влади Сталіна (1928 — 1953). Їх зразками є гроші вартістю 50 коп., 1 руб., 10 руб.

На них розміщено напис: «ходить серед зеків». На території ГУЛАГу перебували й так звані «розрахункові» чеки. В'язні могли купити необхідне за значно нижчими цінами, ніж на волі, але на волі ці гроші як засіб платежу не приймали.

ВИСНОВКИ

– Фінансова криза, що посилилась після Жовтневого перевороту, призвела до хаосу в грошовому господарстві перших років радянської влади. Гроші, крім уряду РРФСР, виготовляли приватні особи, державні заклади. Поширювались такі гроші на чітко означеній території (т. зв. «локальні» гроші).

- Унормувати грошові відносини вдалося лише внаслідок проведення грошової реформи 1922 — 1924 pp., коли було створено єдину грошову систему на всій території СРСР.

? Подальший розвиток грошових відносин пов'язаний зі змінами, що почались з 1926 р. Було встановлено курс радянського рубля щодо долара США. Визначено золотий вміст рубля.

- У ході Другої світової війни грошове виготовлення значно скоротилось у зв'язку із евакуацією Ленінградського монетного двору.

- У час правління в СРСР Й. Сталіна з'являються «табірні» гроші, що були в обігу у в'язницях Державного управління таборів.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Грошова реформа — див. «Ключові терміни і поняття» у темі 4.

Девальвація — див. «Ключові терміни і поняття» у темі 4.

Деномінація — зміна номінальної вартості грошових знаків для стабілізації валюти чи спрощення розрахунків. Деномінація відбувається шляхом обміну за встановленим співвідношенням старих грошових знаків на нові. У тому ж співвідношенні змінюють ціни на товари та послуги. Деномінація здійснюється в умовах значного знецінення грошей і сприяє скороченню їх кількості в обігу, вилученню зайвих грошей.

Казначейські білети —