Читати книгу - "Чинність і дія кримінального закону в часі"

необхідна для набуття законом чинності, є сплив визначеного Конституцією України чи самим законом строку після його офіційного оприлюднення. Адже очевидно, що в сам момент опублікування закону переважна більшість населення не в змозі знати його зміст і узгодити з ним свою поведінку. Саме для цього й потрібен певний проміжок часу, впродовж якого має з’явитися хоча б мінімальна можливість кожної особи отримати текст закону і ознайомитися з ним[212]. У зв’язку з цим частина 5 статті 94 Конституції України встановлює, що “закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування”. Про це ж говориться і в частині 1 статті 4 КК України, відповідно до якої “закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування”. Таким чином, Конституцією України і КК України допускається два варіанти визначення строку, який має сплинути він офіційного оприлюднення закону до набуття ним чинності. Перший варіант – це ординарний (конституційний) порядок, коли закон набуває чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення. Другий варіант – це екстраординарний (законний) порядок, коли закон набуває чинності не через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, а з іншого моменту, визначеного цим же законом. При цьому Конституція України, встановлює, а КК України повторює, що конституційний порядок застосовується тоді, коли законом не визначено інше, тобто за відсутності законного порядку. Таке надання переваги законному порядку над конституційним спричинило визначення в Конституції України певних його рамок. Встановлюється зокрема, що при законному визначенні моменту набуття законом чинності цей момент не може бути в часі раніше за день опублікування закону.

В ординарному (конституційному) порядку закон набуває чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення. Очевидно, що днем оприлюднення закону має вважатися той день, який вказаний у вихідних даних офіційного засобу масової інформації, тобто календарне число, яким датовані відповідна газета чи журнал. При цьому існуюча в Україні множинність джерел офіційного опублікування законів призвела до того, що один і той же закон і різних виданнях публікується в різні дні. Це в свою чергу ставить питання про те, від якої саме офіційної публікації має здійснюватися вирахування строку, що має сплинути до набуття законом чинності? Підхід до розв’язання цього питання закладено в статті 6 Указу Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності”, де встановлюється, що “якщо закон України … опублікований в будь-якій із газет, зазначених у частинах другій і третій статті 1 цього Указу, до його опублікування в “Офіційному віснику України”, “Відомостях Верховної Ради України”, він набирає чинності після опублікування в тій із вказаних газет, де його опубліковано раніше”[213]. Це правило, цілком слушне за своїм змістом, очевидно, має бути сформульоване ширше: строк, який має сплинути для набуття Законом чинності, має вираховуватися з дня його першого офіційного оприлюднення, у якому б джерелі воно не мало місце. Саме в такому виді дане правило, на мій погляд, і повинне бути закріплене у відповідному законі, який врегулює порядок офіційного опублікування законів та набуття ними чинності (природньо, за умови збереження поліджерельності офіційного оприлюднення закону).

Отже, після першого офіційного оприлюднення має сплинути десять днів для того, щоб новий закон відповідно до Конституції України набув чинності. Конституційний суд України в абзаці 6 пункту 3 мотивувальної частини Рішення у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) дійшов висновку, що “термін "дні", якщо він вживається у … правових актах без застережень, означає лише календарні дні. Саме в такому значенні цей термін вживається і в тексті Конституції України, зокрема у статті 94”[214]. Таким чином, для того, щоб встановити момент набуття кримінальним законом чинності в конституційному порядку, слід від дати його першої офіційної публікації відлічити десять календарних днів. Однак відомо, що ні в конституційному законодавстві, ні в КК України не міститься жодних положень щодо порядку обчислення тих чи інших строків, зокрема, строків, які мають сплинути до моменту набуття законом чинності. У зв’язку з цим уявляється за можливе звернення для цього до процесуального законодавства, в якому регулюється порядок обчислення процесуальних строків, і застосування відповідних його положень за аналогією для обчислення строків, які мають сплинути до набуття законом чинності. Тим паче, що таке звернення вже мало місце в судовій практиці для встановлення моменту досягнення особою віку, з якого вона може підлягати кримінальній відповідальності. Мається на увазі те, що при проведенні узагальнення судової практики у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України та Управління узагальнення