Читати книгу - "Посуха"

Еллі стерлася з їхньої свідомості з приголомшливою легкістю, і три роки він практично про неї і не згадував. Мабуть, вони стрічалися тут і там — просто не могли не стрічатися. Та коли у п’ятнадцять вона повернулася в його життя, то було наче друге народження: за нею, тепер округлою і жіночною, тягнувся шлейф чарівності й загадковості, немов аромат парфумів.

Якось чергового суботнього вечора вони з Люком, як зазвичай, сиділи на спинці лавки в Столітньому парку. Поставивши ноги на сидіння, як справжні бунтівники, одним оком вони, як справжні провінційні хлопчаки, поглядали, чи не з’явиться місцевий коп.

Хруснув гравій, гойднулася тінь — і раптом нізвідки з’явилася Еллі Дікон. Її волосся стало чорне як смола, посічені кінчики сягали мало не ліктів. У світлі жовтогарячих ліхтарів парку коси тьмяно світилися. Еллі була сама.

Вона ліниво підійшла: тісні джинси, художня потертість черевиків, з широкого викоту майки видніються шлейки мереживного бюстгальтера. Окинула підведеними очима двох хлопців, які витріщалися на неї, пороззявлявши роти. Еллі звела брову, угледівши бляшанку теплого пива, одну на двох, залізла у дерматинову сумку й витягнула майже повну пляшку горілки.

— Посунетеся? — запитала вона. Вони мало з лавки не попадали, кваплячись звільнити для неї місце. Горілка розчинила роки, й коли у пляшці лишалося на денці, тріо відродилося.

Але крихітні зміни, які відбулися з їхньою дружбою, натякали на нові можливості. Хлопці й далі час до часу гуляли вдвох, одначе Аарон зловив себе на тому, що робить усе, аби не дати Люкові й Еллі залишатися наодинці, без нього. З Люком він про це ніколи не говорив, але його плани побути з Еллі тет-а-тет зривалися настільки часто, аж він запідозрив, що друг розгорнув проти нього таку саму таємну операцію. Стосунки трійці непомітно, але кардинально змінилися, хоча вони й самі не були певні, в який бік.

Еллі так і не пояснила, чому повернулася до хлопців. Коли одного разу Аарон запитав її, вона закотила очі.

«Ці сучки, — сказала вона, — їм цікаво тільки милуватися на себе в дзеркалі. Вам двом принаймні байдуже, стильна я чи ні». Запаливши цигарку, вона подивилася на нього щирим поглядом, неначе це все пояснювало, — а може, і справді пояснювало.

Дружба ще тільки цементувалася, коли прийшло перше справжнє випробування. Цілком неочікувано перевірили дружбу на міцність яскраво-рожеві туфлі Гретчен Шонер.

Навіть у Ківарі всі дотримувалися соціальної ієрархії, а панянка Гретчен Шонер здебільшого ходила в юрмі прилипал, регочучи й манірно відкидаючи назад золоте волосся. Отож Аарон і Еллі тільки роти пороззявляли, коли одного вечора Люк з’явився в Столітньому парку, обіймаючи за плечі Гретчен.

Останнім часом Люк різко витягнувся й тепер на півголови був вищий за більшість однокласників, ще й у потрібних місцях підкачав плечі та груди. Того вечора в сутінковому парку, коли Люк перевальцем наближався, а на рукав йому розтріпаною хвилею спадало волосся Гретчен, Аарон уперше зауважив, що його друг — майже дорослий чоловік.

Коли Люк представляв присутніх одне одному, розпашіла Гретчен хихикала. Люк понад її головою зустрівся з Аароном поглядом і дуже виразно підморгнув. Аарон, на якого це справило належне враження, кивнув. Суботнього вечора Гретчен Шонер могла піти у тисячу різних місць, але опинилася тут, поряд з Люком.

У минулому Ааронові нечасто випадав шанс поговорити з Гретчен, тож він був приємно здивований. Вона виявилася чарівною й неочікувано дотепною, легко підтримувала розмову, й уже за мить Аарон сміявся. Тепер він зрозумів, чому люди липнуть до неї. Вона випромінювала енергію, в якій кортіло скупатися.

Еллі, яка стояла позаду Аарона, неголосно прокашлялася, й він, здригнувшись, усвідомив, що мало не забув про її присутність. Коли він обернувся, вона дивилася з легким презирством, але без подиву, неначе вони з Люком провалили іспит, який і не могли скласти у принципі. Аарон швидко перевів очі з усмішки Гретчен на холодне обличчя Еллі, бо у вухах залунала сирена, та було вже запізно. Він зиркнув на Люка, очікуючи побачити на його обличчі таке саме осяяння. Одначе Люк спостерігав за сценою з веселою цікавістю. Одну напружену мить усі мовчали.

І раптом Гретчен по-змовницькому всміхнулася до Еллі й відпустила показово цинічне зауваження про одну з її колишніх подружок. Зависла багатозначна пауза, а тоді Еллі коротко пирхнула від сміху. Гретчен скріпила угоду, пригостивши всіх цигарками. На лавці в парку для неї звільнили місце — на цей вечір і на всі суботні вечори наступного року.

«Господи, вона не людина, а тепла ванна», — шепнула Еллі до Аарона одного вечора невдовзі по тому, але при цьому не стримала легенької усмішки. Перед тим вони реготали з історії Гретчен про старшого хлопця, який запросив її на побачення, викосивши запрошення просто у себе серед посівів і таким чином знищивши цілий батьків лан. А тепер Гретчен з Люком поринули в розмову, мало не торкаючись головами. Люк пробурмотів щось таке, чого Аарон не розчув, і Гретчен, грайливо розсміявшись, опустила очі. Аарон знов обернувся до Еллі.

«Якщо вона тебе дратує, можемо піти кудись удвох, — сказав він. — Нам необов’язково тут стирчати».

Якусь хвилю Еллі роздивлялася його крізь серпанок диму, а відтак похитала головою. «Ні. Вона нормальна, — мовила Еллі. — Вітер у голові, але не капосна».

«І правда», — зітхнув Аарон і взяв цигарку, яку вона йому запропонувала. Коли обернувся підкурити її, побачив, як Люк обійняв Гретчен за плечі й нахилився, щоб швидко поцілувати. А потім, відхилившись, понад головою Гретчен зиркнув на Аарона з Еллі. Однак Еллі, яка з відсутнім поглядом задивилася на кінчик своєї цигарки, ніяк не відреагувала.

Похмурий вираз майнув на обличчі друга всього на мить і зразу зник, але Аарон устиг його помітити. Схоже, не його одного трохи вибивало з рівноваги те, як дівчата легко потоваришували.

Розділ п'ятнадцятий

Фок прихилився до камінного дерева, задивившись униз, на вкрите курявою річище. Маєток Гедлерів, де лишилася його машина, ліворуч. Праворуч — натяк на забуту стежку, яка веде від річки в глибину бушу. За останні двадцять років вона майже зникла, але для Фока вона була як витатуйована на місцевому ландшафті. Він долав її тисячу разів. Довгу хвилю він стояв, сперечаючись сам із собою. Нарешті зробив крок праворуч. Тисячу разів.