read-books.club » Еротика » Обійми пристрасті, Альона Гейруш 📚 - Українською

Читати книгу - "Обійми пристрасті, Альона Гейруш"

387
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Обійми пристрасті" автора Альона Гейруш. Жанр книги: Еротика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 25 26 27 ... 59
Перейти на сторінку:
Руслан Андрійович

Розділ 26

-Менструація в неї , а мені що робити з цим стояком, яйця вже так давно не отримували своєї розрядки, що здаються каменем- стоячи під холодною водою, нервував я:

-Ну, не буду ж я собі дрочити - виривається в голос .

-Діана, вчора сама дзвонила, хоче зустрітися є в неї розмова до мене. То чому б і ні, фігурка в неї хороша, а ще вона звикла до мого звіра, якого я випускаю дуже рідко!

Виходжу, беру телефон, набираю номер, одразу чую її голос:

-Руслан, рада тебе чути.

- Через годину, у нашому готелі.- швидко підходжу до суті.

-Розумієш, тут справа серйозна, і я б хотіла зустрітися в тебе в офісі- намагається підтримувати серйозний тон.

-І що на цей раз Діано?- стомлено потираю перенісся .

- Усі подробиці тільки при зустрічі-. з нотками хитрості в голосі, відповідає вона.

- Їдь до мого офісу. -скидаю дзвінок, відкинувши телефон на ліжко. 

- І чому я не можу, просто отримати секс, доводеться, вислуховувати її дурне базікання. Іду з кімнати гримнувши дверима, проходячи помітив її, яка сиділа з кавою за столом. Побачивши мене одразу напружилася:

-Ви…Ти ідеш? Куди? Коли будеш?- підхоплюється з стільця. 

-А не забагато запитань ? - емоційно відповідаю їй, та виходжу на вулицю прямуючи до свого автомобіля .

Вже в офісі сижу за столом, та намаюся трішки попрацювати. Як тут, заходить Діана з своєю натягнутою білосніжною посмішкою.

Сідає навпроти мене та починає говорити зі мною так, ніби прийшла шантажувати мене.

-Руслан, я знаю, що ти вбив Вербицького Олександра Васильовича.- робить паузу, ніби мала мене цим до смерті налякати.

Мовчу, чим даю далі можливість їй говорити.

– Так вийшло, що у нього рідний брат, досить впливовий адвокат, який серйозно взявся до цієї справи. І тому, тебе можуть посадити.

Та не вже - намагаюся зробити вигляд, ніби мені страшно стало.

-Даремно ти так, в нього теж є дуже впливові зв'язки. Після невеликої паузи продовжує:

- Я маю на нього, особливий вплив і допоможу, щоб справу закрили. - тут уже запитально дивиться на мене.

- Таак Діана, і що ти хочеш натомість?

-Щоб ти на мені одружився-  Білецький Руслан Андрійович.- останнє вимовляє , так наче приміряє мою фамілію.

- Не поспішай Діано, спочатку покажи мені на, що ти здатна! Далі без розмов, підходжу до неї, беру її за голову, схиляю на коліна. Достаю свій член та починаю її таранити в рот, мені не важливо, боляче чи ні, чи приємно їй я просто намагаюся дійти, до своєї розрядки. Закриваю очі, та отримую це маленьке полегшення. 

-А тепер, забирайся звідси! Говорю, підвищуючи голос.

-Ти пошкодуєш про це Руслан?!

-Ага, неодмінно!,- посміхаючись, спокійно відповів їй у спину, яка вже зачинила за собою двері.

-У тебе, ще не достатньо розуму, тягатися зі мною. Але, якщо ти не зупинишся, прийдеться тебе знищити. Вбивати звісно  я її не збирався, а от зламати можу.- Чомусь вирішив я.

Нервово закуривши, набираю та викликаю до себе Влада . Не встигнувши ще він зайти, як я почав першим:

-Брата Олександра, знайшли? 

-Так . - коротко, але задумано вимовляє Влад.

-Які проблеми, він може нам заподіяти?- одразу переходжу до справи?

-У нього є деякі зв'язки, тому, він зможе на нас трішки притиснути . Ми працюємо і шукаємо вихід .

-Так.- ліниво потираю вісок. А потім додаю:

-Буду чекати на його зустріч. Подивимося, що він буде нам говорити, та чим маніпулювати.

-Я ж сказав, ми працюємо. Чому ти такий збентежений , адже й не таких притискали?

- Про це знає Діана. Не знаю , яким чином їй це стало відомо, але неодмінно це з'ясую .

-А поки вона шантажує мене. І хоче, щоб я на ній одружився.

-Та вона багато чим ризикнула, прийшовши до тебе з такою вимогою,- посміхаючись говорить Влад .

Так, ще цих мені проблем не вистачало. Багато було таких, які хотіли мене одружити на собі. Але мені, зовсім не хотілося ні з одною заходити далі, ніж просто секс. Варто було їм, лише починати качати свої права, я розривав з ними зв'язок. Тільки чомусь до Вероніки, в мене було інше ставлення. Поки, що не розумів, чому зараз згадав за неї і чому  про неї так часто згадую…

-Влад , мені потрібно розслабитися, поїхали до клубу, за одно з Муратом зустрінуся. Та домовлюся, що робити з нашим новоспечене адвокатом.- говорив по дорозі в автомобіль.

Вже через пів години , ми сиділи в заміському комплексі, власником якого був Мурат. Молодший за мене на два роки, він не погано стояв в місті. Його батько суддя на пенсії.  Колись я врятував Мурата, чим він та його сім'я зобов'язані мені до смерті.

Розмістившись на зручному дивані . Почали  розмовляти:

-Вербицький Назар Васильович, адвокат- чув про такого?

-Так, знаю його в цій сфері він не довго, працює на генерала Стамбульського. Тому, і може вести справи за які більшість бояться братися.

-Його брата я вбив, він хотів перейти мені дорогу.

- Ти зробив все чисто?

Мене випередив Влад:

-Ображаєш, все на найвищому рівні, Мурат.

Він переводить погляд на мене:

-Тоді, немає чого боятися. Знизує плечима.

-Ні, мені потрібно, його знищити.- не заспокоювався я .

- Добре, я поговорю з батьком, ми знайдемо, слабкі місця, на які можна буде надавити.

-А ще, мені потрібна повна інформація на Безвільхову Діану.- коротко додав я.

-Зрозумів.- кивнувши відповів мені Мурат.

Наступну годину, ми пили, викурили косяк- іноді дозволяю собі, коли потрібно добряче розслабитися.

-Може дівчаток, щоб трішки розважили нас - запропонував Влад.

-Я додому! - одразу відповів та різко підвівся, від чого похитнувся, -там напевно за сумувала моя дика кішка. Яка завжди намагається від мене втекти- спогади про неї, розтеклись  легкою насолодою в середині .

- Ти в такому стані, дивись не затрахай дівчинку- іронічно звертається до мене Влад.

-А ти не лізь туди, куди тебе не просять.- говорю я та покидаю їхню компанію .

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 25 26 27 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Обійми пристрасті, Альона Гейруш», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Обійми пристрасті, Альона Гейруш"