Читати книгу - "Одержимість"

навіть бачив вперше. Але всі вони приходили з величезними подарунками та казковими букетами. Лес ж, на відміну від усіх, знала Макса дуже добре і, з огляду на те, що «у нього все і так є», як вона вважала, подарувала йому величезну старовинну книгу з виноробства. Макс дуже тоді зрадів, як дитина, кричав, співав і танцював з цією книгою, говорив, що тепер його життя кардинально зміниться, а ми будемо першими свідками народження нового генія виноробства, він божився, що дуже скоро ми будемо пишатися ним і його вином. Він, дійсно, з азартом взявся за виноградники, і вже через декілька років його виноград брав участь в різних виставках, і приносив чималі доходи. З вином, правда у нього не дуже виходило, але він не сумував і говорив, що просто потрібен час. Друзі вірили, кривилися, але пили його вино. Спочатку воно дійсно було кислим і неприємним, але, що характерно, то, скільки б не було випито — ніколи від нього не боліла голова. Вони якось жартома називали його вино шмурдяком, Макс не ображався, а просто, сміючись, доводив, що ми нічого не розуміємо в істинному смаку вина. Чим старіше вино, говорив він, тим воно повинно бути кислішим. І всі починали сміятися ще більше, мовляв, куди вже більше. Але Макс не падав духом. Потім він розробив етикетку, зареєстрував торгову марку «Shmurdiak», щоб догодити всім, і вино, як не дивно, почало досить непогано продаватися. Але це було давно… Алекс згадав і друге весілля Макса з Ілоною. Відносини Алекса з Ілоною теж були нижче товариських, тому і спілкувалися вони зрідка. У ті роки, після другого весілля, Алекс практично не бував у Макса, та Макс і не наполягав, знаючи те, як ставився його друг до його другої дружини…

Аня вийшла з дому в яскраво-червоній літній сукні з відкритими плечима. Вона була зовсім без макіяжу, зовсім не така, якою Алекс вперше зустрів її на заправці в Малазі.

— Нудьгуєш? — запитала вона.

— Так, ні, просто згадую молодість, згадую, як ми з Максом обладнали тут все.

— А мені не хочеш розповісти, як у вас тут проходила ваша молодість, бурхливо чи ні?

Тут з вікна кухні виглянув Макс, виявилося, він чув їхню розмову, тому крикнув їм:

— Алексе, а ти, дійсно, розкажи дівчині, покажи мій урожай, ти ж все тут не гірше за мене знаєш, коротше, порозважай гостю, а я вас покличу. У вас є годинка, не більше. — сказав Макс і сховався у вікні.

Аня простягнула руку Алексу і сказала, примруживши одне око:

— Ну, давай, розважай мене, показуй Макса господарство.

Алекс встав з гойдалки, взяв Аню за руку, і вони пішли в сторону виноградників. Аня була здивована побаченим. Рівні ряди кущів, гілки всі підв'язані, жодного сухого листочка не було видно, а виноградні грона звисали, немов новорічні іграшки. Вони були яскраво-червоного, ніжно-рожевого або світло-зеленого кольорів, самі ягоди були величезними, і їх неодмінно хотілося зірвати і спробувати на смак. Біля кожного ряду стояла невелика табличка з написами сорта винограду. Аня йшла, як по музею, читаючи екзотичні назви. Серед традиційних «Мускату», «Каберне», «Бастардо» і «Алікант Буше», вона побачила зовсім не «виноградні» назви: «Ельза», «Ніколь», «Ілона», «Марі», «Люсьєн» і багато інших жіночих імен.

— Чого це він? — запитала Аня Алекса, показуючи табличку з написом «Марі». — Він що, нові сорти вирощує і дає їм жіночі імена?

— Це не просто імена. — відповів Алекс, зірвавши величезну налиту сонцем ягоду і простягнув її Ані. Аня прямо з його долоні взяла губами виноградину і поклала її сосбі за щоку. — Спробуй, це «Марі». Це його перший, виведений ним самим сорт. Я ж тобі казав, пам'ятаєш, що він був досить хорошим і перспективним доктором, йому навіть пропонували кафедру в університеті, і він майже погодився, але потім раптом вирішив залишити медицину і пішов з головою в виноградники. Що цікаво, то коли він жив з батьками, це ще до Франції було, то його на дачу батьки не могли загнати навіть палицями. А збирати урожай і, тим паче, виноград, а в них на дачі була шикарна «Ізабелла», для нього було каторгою. А тут раптом, раз — і все змінилося. Він просто переписав клініку на Ніколь, правда, Ніколь виявилася не зовсім вже такою і поганою, і половину прибутку від клініки кладе на його рахунок, бо грошей він у неї брати відмовляється. Крім того, Ніколь живе в його будинку, ти ще з нею познайомишся, вона повинна бути тут. Так ось, Макс зайнявся виноградниками і так захопився, що вклав в них дуже велику суму. Він навіть контрабандою з різних країн привозив лози, схрещував їх і отримував нові сорти. Ось «Марі» — це його перший виведений сорт. Чому «Марі»? Марія була його першою дівчиною, з якою він зустрічався ще до того, як познайомився з Ілоною. Він тоді навчався на першому курсі, а Машка закінчувала школу. Вони познайомилися в анатомічному музеї їх інституту, коли в групі випускників школи, яких привели на екскурсію в цей музей, була вона. Машка тоді знепритомніла, побачивши, як на операційному столі студенти різали якась тварину. Макс, тоді був починаючим доктором, її відкачав і закохався, як принц з казки. Він просто марив нею, але вона закінчила школу і поїхала вступати до педінституту на філологію. На практиці після першого курсу Макс познайомився з Ілоною. Ти її теж тут зустрінеш і зрозумієш, чому він не зміг встояти. Минуло вже купа часу, а вона все одно виглядає дуже презентабельно, а тоді, двадцять років тому, молоденька студентка в білому халаті і в марлевій пов'язці, яка приховувала все обличчя, окрім величезних блакитних очей, просто звела Макса з розуму. Він терпів до п'ятого курсу, мучився, дарував квіти, писав їй вірші і пісні, робив замість неї проекти і курсові роботи, писав історії хвороб і виходив замість Ілони на нічні чергування під час практики. А потім, чомусь, Ілона стала сама ходити чергувати ночами, а на Макса перестала звертати увагу. І він зрозумів, що в її житті з'явився хтось інший. І цей інший виявився, як я тобі розповідав, хірургом. Потім була та історія з виїздом Макса за кордон, тобто, сюди, де він і познайомився з Ніколь, а Ілона поступово стерлася