Читати книгу - "Улісс"

вечора коли ми вештались понад Тьолкою і О’Кріп страшно кріпко згріб мені руку як у пісні мені в руку інша лягла рука злегка а я ж тільки й відповіла що без сил погладила йому тил долоні великим пальцем отако і тихо заспівала з нашого дуету арієту юний маю як місяць любов’ю сяє а він бо здогадується про нас не такий-то вже й бельбас сказав пообідаю в місті та гайну в «Гайєті» та я ‘му не дам такої втіхи тільки бачить Бог нас обох це ж хоч якась переміна в дієті та скільки можна натягати старого капелюха на вуха та щоб не сама з собою підплатила б гарного боя хай утне діло не нудне я б його збентежила трохи дала щоб підстежило мої панчохи нові і так би дивилась що хлоп’я б зашарілось і б ’го таки спокусила юного чару вкусила знаю який то з них кус як ледь пробивається вус треться-мнеться до діла ніяк не візьметься годинами околяси водили б нам відповім як запита а ви б це зробили з вуглярем а з паламарем авжеж бо й розказала б йому про на стоятеля чи єпи с попа що підсів до мене коли плела те вовнене в садочку задочку край синагоги а він не знав Ду бліна нетутешній з дороги та все допитується що тут за місця м’ясця все про пам’ятки забив баки памороки то він про обеліски а я передражню одаліски він про вірші а я натяк на гірші боки буття от хто в вас на думці якийсь там дуче імператор херманський а в’явіть замість нього мене такого-бо субститута ви можете просто тута відчути цей хоче зробити з мене повію то я це відвію в його літа ідея і де я уже ж не та тож хай облише мене це більш не колише бо жінку таке руйнує бо всує і втіхи ніякої тільки прикинься кимся чемно ніби тобі приємно поки кінчить а там як хоч так і конч а від цього вуста сама блідота ну та гаразд що сталось те стялось і при всьому галу-балу що розвели про цю кабалу-хибалу тільки перший раз воно наче щось та значить а потім за плотом і вже забула чому не можна поцілувати хому чоловіка так щоб не під вінець довіку а часами зненацька захочеться до нестями так жаско від голови до п’ят захопить такий чудесний захват ат тут вже нічого з собою не вдієш вся млієш хай хоч би який мужчина враз став за плечима й обняв поцілував з цілуванням ніщо не йде в порівняння проникає в самісіньку душу знесилює й забути все мушу лиш ненавиджу ту гижу-огижу що звісно висповідатися слід опісля бреду прийду до коректного кректного отця Коректгана{917} отже він доторкнувся до мене превелебний отче й до речі що тут такого а де а я як дурепа відповідаю над річкою просто неба та ні де саме в якій точці він торкнув тебе моя дочко до ноги доторкнувся він ззаду а високо ну та десь височенько чи ж там де твої посиденьки та так о Боже яка досада чом він не може просто сказати До заду і тим скінчити до чого оце отче а чи скоїла ти вже й не згадаю як він подав це ні превелебний отче а ще завжди при цьому думаю про справжнього отця-батька от йому все воно нащо коли вже я висповідалася вся перед Отцем Небесним у нього була гарна пухка рука долоня завжди волога коли б доторкнувся я б не сахнулася не бридко та й йому теж бо видко по шиї його бичачій як тісно їй в хомуті наче цікаво чи впізнавав мене в сповідальні я ж могла його бачити а він мене звісно ні він би й ніколи не обернувся й не дозволив собі тільки очі йому були червоні смажні коли помер його батько а для жінки що й казать важко вони втрачені певне це страшно коли чоловік плаче а вже священик тим паче а я б хотіла щоб хтось у таких облаченнях обняв моє тіло й дух ладану від нього достоту Тато чи Папа до того ж як ти за священиком то нічим не важиш він сам боїться занадто потім заплатим скількись там Його Преосвященству Папі за покаяння{918} цікаво чи він лишився мною задоволений чи радше моїм задомвдоволений мені одне не сподобалось у вітальні коли йшов то не обняв за талію а так безпардонно ляснув мене по заду я хоч засміялась та знаєте я ж таки молодиця а не ослиця йому чи кобилиця чи не батьківських пригадав{919} цікаво може він вже устав і згадує там мене чи бачить сон про мене тільки хто ж подарував йому ту квітку сказав що купив і тхнуло від нього чимсь хмільним але не віскі й не пивом мо’ цим їхнім клейстером чи клістиром що для афіш щось з лікером а добре б посмакувати тих трунків-смакунків що посмоктують театрали-циндри в циліндрах зелені жовті ніжно-золоті видно що дорогі якось-то пригадую вмочила пальця до того американця що балакав з батьком про марки у нього ще білка була а він щосили старався щоб не заснути після останнього разу пили потім портвейн а паштет смакував чудово солонуватий так ото й я почулась чудесно й заснула сном кам’яним аж поки прокинулась від того жахливого грому Господи помилуй я вже думала небо на нас розверзлось для кари за наші гріхи перехрестилася прочитала Аве-Марію моторошні громові удари геть як у Ґібралтарі здавалося кінець світу й тут приходять кажуть тобі Бога немає а що я вдію коли все труситься рушиться й лишається одне-єдине покайся й до речі глянь свічка що я була поставила в кармелітській каплиці на місяць травень оце ж вона й принесла щастя хоча він би ой познущався якби почув він-бо ніколи до церкви не ходить ні на меси ні на молитовні збори каже душа та немає в тебе всередині ніякої такої душі сама сіра речовина звивин поплетини а це тому муже що сам ти не тямиш що воно таке мати душу еге ж коли я лампу ввімкнула вже 3 чи 4 ходки зробило те його дурбило така червонюща бамбула я думала ось-ось в нього жила чи