Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: Публіцистика / Поезія / Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Додати в закладку:
Додати
Перейти на сторінку:
Їм ніколи, ніколи не відчиняться брами, Їм довіку блукати в безранковій ночі! О, випили душі тремтячого жаху, О, випили душі німих вечорів! І мовчки шукають Великого Шляху, Таємного шляху до Святих олтарів. Хрести придорожні
Над шляхом похилилися придорожні хрести, Давно поставлені людьми побожними. Немов зібралися вони кудись іти, І застигли нерухомими подорожніми… Над шляхом кряче ворон про свою душу неспокійну, Над шляхом пролітає вітер і підіймає пил… А хрести справляють якусь службу тайнодійну Над порохом розпорошених сил… Хрести похилені живуть в думках тривожних… Як гарною ковдрою ніч застеле шлях, Хтось жалібно скиглить у бур’янах придорожніх І блукає неприкаяний на полях… Дівчата у свято хусткою обіпнуть Спаса розіп’ятого, Хрести уквітчають волошками прочани побожні, А вони стоять в очеканні Вісника Крилатого, Віками нерухомі подорожні. Доля
Дівчина з устами блідними, Дівчина, з очима-безоднями Обнімає мене руками нерідними І цілує устами холодними. То – моя доля радістю не вінчана, То – моя доля теплом не обвіяна. Повела мене у Нерадість Дівчина, Дівчина казками замріяна… Там я забув Святі Заповіти, Розгубив пелюстки цвіту вишневого… І іду душею і серцем зотліти У царство Змія Огневого!.. Квітка Синьогуб
Над могилами самогубців Уночі схилявся Білий Ріг. Над могилами Синьогуб цвів І ніяк одцвісти не міг… А ніч тяглася і не було
Над шляхом похилилися придорожні хрести, Давно поставлені людьми побожними. Немов зібралися вони кудись іти, І застигли нерухомими подорожніми… Над шляхом кряче ворон про свою душу неспокійну, Над шляхом пролітає вітер і підіймає пил… А хрести справляють якусь службу тайнодійну Над порохом розпорошених сил… Хрести похилені живуть в думках тривожних… Як гарною ковдрою ніч застеле шлях, Хтось жалібно скиглить у бур’янах придорожніх І блукає неприкаяний на полях… Дівчата у свято хусткою обіпнуть Спаса розіп’ятого, Хрести уквітчають волошками прочани побожні, А вони стоять в очеканні Вісника Крилатого, Віками нерухомі подорожні. Доля
Дівчина з устами блідними, Дівчина, з очима-безоднями Обнімає мене руками нерідними І цілує устами холодними. То – моя доля радістю не вінчана, То – моя доля теплом не обвіяна. Повела мене у Нерадість Дівчина, Дівчина казками замріяна… Там я забув Святі Заповіти, Розгубив пелюстки цвіту вишневого… І іду душею і серцем зотліти У царство Змія Огневого!.. Квітка Синьогуб
Над могилами самогубців Уночі схилявся Білий Ріг. Над могилами Синьогуб цвів І ніяк одцвісти не міг… А ніч тяглася і не було
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Невідоме Розстріляне Відродження» жанру - Публіцистика / Поезія / Сучасна проза:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"