Читати книгу - "Поворот долі, Hevi"

15

   Просинаюся зранку і відчуваю, що мені вже набагато краще. Відкриваю очі і бачу Олега, який спить поруч, повернутий обличчям до мене. Поки він спить я можу сміло його роздивитися. Він такий гарний коли спить. Не втримуюся і проводжу кінчиками пальців по його обличчі і коли мої пальці торкаються його губ він їх ледь помітно цілує та одразу розплющує очі. Мене спіймали на гарячому і одразу ніяковію та покриваюся червоною фарбою.

   - Доброго ранку кохана.

   Так приємно чути такі слова від чоловіка якого теж кохаєш. Тільки от розповідати йому про свої почуття я не збираюся, принаймні поки що.

   - Доброго ранку. А тобі не пора вже на роботу, ти годину бачив?

   - Ти мене проганяєш?

   - Ні, тільки не хочу, щоб ти через мене закидував свої справи і витрачав час дарма.

   - А можу я хоч колись відпочити? Ну раз так тоді пропоную не витрачати час дарма.

   - Звичайно можеш, тільки хто буде...

   Договорити я не змогла так як Олег опиняється наді мною, звисає тримаючись на руках, дивиться на мене таким голодним і затуманеним поглядом, а в мене збивається дихання, губи пересохли і я захотіла їх трохи змочити і провела по них язиком. Олег стежив за кожним моїм рухом, від чого його очі ставали все чорнішими. 

   Він кидається на мене як зголоднілий вовк на свою здобич і я розумію, що не зможу його ні зупинити, ні навіть поворухнутися, хоча і сама не хочу, щоб він зупинявся.

   Весь мій одяг з шаленою швидкістю летить в невідомому напрямку, як і його. Я залишаюся тільки в одних трусиках. 

   Олег знову піднімається на руках і проводить по мені поглядом від верху до низу, по його обличчі бачу, що йому подобається побачене, а я знову починаю червоніти.

   Тільки він починає цілувати мої груди як по всій кімнаті розноситься противний звук дзвінка телефону. Олег старається не звертати на нього увагу, а мене він бісить, тому я не витримую:

   - Візьми телефон.

   - Ти серйозно? Тебе зараз саме він цікавить? Мені особисто наплювати, хай навіть все горить і палає, я зараз теж горю, так, що нехай весь світ зупиниться і зачекає.

   - Ну може щось сталося, а якщо там щось важливе? Я ж нікуди не дінуся.

   Олег гарчить як ведмідь і тягнеться до телефону, коли він повертає екран до нас я бачу , що там висвітилося фото тієї білобрисої гадюки. Мій настрій одразу зникає і така злість бере, хочеться забрати телефон у Олега та запустити ним з усієї сили в стіну.

   Олег одразу підривається і виходить з кімнати, а мене просто душить від обіди. Той хто тільки, що говорив, що нехай весь світ зупиниться і зачекає, що його зараз цікавлю лише я, тільки побачивши хто дзвонить одразу помчав відповісти на дзвінок. Так хочеться ридати на весь голос та я стримуюся.

   Олег повертається в кімнату і починає збирати свій одяг, а я просто мовчки за ним спостерігаю. Тай сил говорити з ним зараз немає, він просто спопелив все всередині мене за лічені хвилини.

   - Маленька мені треба поїхати. Вибач, я постараюся швиденько все владнати і одразу повернуся до тебе .

   - Можеш не поспішати, я всеодно погано себе почуваю і хочу спати.

   - Ну ти відіспися, а то коли я повернуся то спати тобі не дам.

   Олег наближається до мене та нагинається, щоб поцілувати, а я відвертаюся від його поцілунку.

   - Іди, а то ще запізнишся.

   - Не сумуй, я швиденько.

   Олег виходить з кімнати, а я більше немаю сил стримуватися і вже реву на весь голос, схлипуючи. Чому він так зі мною? Як можна бути з однією, а за мить мчати вже до іншої? Все досить, більше я його до себе не підпущу...

 

 

Чекаю ваших коментарів. Дякую, гарного дня ❤️

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно