Читати книгу - "По секрету твоя, Рошаль Шантьє"

Розділ 17.1

Марк

Після душа спостерігаю, як вона натягує на себе жовте плаття.

Моє чудове відкриття. Хто б міг подумати, що Австрія подарує мені такий солодкий дар. Треба ж, як карта випала, а в аудиторії я її навряд чи помітив би. А навіть якби помітив, пройшов би повз. Спати зі студентками - моветон, фантазія з дешевого порно та несусвітня дурість насправді. Але зараз у задоволенні пізнати її, я собі відмовляти не збираюся.

Яка до біса різниця студентка чи ні? Вісімнадцять є? Є. Які питання?

Даремно я пов'язую інтерес до неї з одним тільки сексом. Я з собою завжди чесний, а цю дівчинку майстерною гейшею не назвеш. Були в мене оторви, були жінки трохи старші. Були розпещені увагою дев'ятнадцятирічки, що вдають святу невинність рівно до того моменту, поки їхній язик не починав витанцьовувати піруети на моєму дітородному органі, змінюючи всю загадковість наївного личка, виразом обличчя матерої коханки. Звідки досвід я не питав. Мене це, в принципі, не хвилювало. Розділили пару куражів та розійшлися.

Але Тая… Щось у ній мене чіпляє.

Щирість.

Її очі розкриваються в щирому здивуванні, вона кричить у щирому екстазі, заливається щирим сміхом і щиро боїться, коли каже про свого грьобаного хлопця.

А підтвердження, що я в ній не помилився, зійшло сьогодні. Прийшло, звідки не чекали. "Доля", - сказала б моя матера. Треба ж, як зблідла, побачивши, що я її викладач. Не підійшла на перерві, не посміхалася на парі, хвіст перед одногрупницями не розпушила, а я чекав. І був готовий. Навіть на повідомлення не відповіла, а це зачепило.

Мені цікаво впізнавати її. А мені вже давно не було цікаво.

Коли тобі лише двадцять п'ять, а ти вже затребуваний професіонал на ринку підприємців, кількість охочих стрибнути у твою постіль суттєво збільшується. Хоча у рамки гарного хлопчика я ніколи не вписувався.

Отримував догану і щупаючи однокласницю ввечері в шкільному спортивному залі, і міг бути виключений за розпусту, слово-то яке репетував тоді декан в аудиторії університету. Добре, навчання легко давалося. З червоним дипломом та довгим язиком не виключають.

Заспокоївся я десь через рік інтенсивного інтимного розгильдяйства, коли, замутивши трійничок, спізнився на важливу зустріч, тим самим проворонивши справу принципового бізнесмена. Проект дістався монаху-циклопу, який у результаті прорахувався з цифрами. Збитків компанія зазнала небагато, але моє самолюбство потішило. Програвати я так і не навчився, натомість навчився брати під контроль емоції та бажання. Тепер я аналітик і у житті. Поринув у це, а зверху ще неслабо так утрамбували.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно