Читати книгу - "Хочу бути твоєю, Лаванда Різ"

— У мене, може, й недостатньо життєвого досвіду, але я не дурепа, Максиме. І в деяких моментах я, напевно, навіть далекоглядніша, ніж ти. Я почула твої побоювання та настанови. Дякую за спробу бути відвертим. Тепер я можу побути сама? — Раптом стає важко дихати, в його присутності здаюся собі ще більш жалюгідною. Відвертаюся, намилувавшись цим гарним обличчям. Мабуть, все ж таки правда, що красиві чоловіки часто бувають безсердечними.

— Я не хотів тебе образити і зіпсувати настрій, — вимовляє тихіше і якогось біса з чуттєвими нотками в голосі.

— Але зіпсував, — бурмочу, не підводячи голови. — Добраніч.

Макс підводиться і легенько торкається мого плеча:

— Завтра о дев'ятій ранку ми маємо бути в клініці. У тебе візьмуть кров на аналізи, просили нічого не їсти. А також мені дали пластиковий контейнер для збору…

— Залиш його у ванній, я обов'язково попісяю в баночку вранці! — взяла і видала, знову йому доводячи, що в тихому болоті чорти водяться.

— На добраніч, Ясю.

— І тобі солодких снів, — відповідаю, не повертаючи голови. Відчуваю, що не йде. — Що? — таки довелося подивитися в ці очі і знову погодитися з власною думкою, що Максим мене хвилює, більше, ніж мені того хотілося б.  

— Мені снитимуться кошмари, поки ти не посміхнешся, — простягає мені мізинчик. Ми що миритимемося як у дитячому садочку? Триндець… Але якщо я хочу, щоб він скоріше пішов, я маю підіграти. І ось коли наші мізинчики зчепилися, між нами знову щось сталося, моє серце поскакало галопом, а Максим помінявся в обличчі.