Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Тим часом матінка Цзя зустріла Баоюя з посмішкою й запитала:
— Навіщо ти переодягався? Спершу треба було привітатися з гостею! Познайомся! Це твоя двоюрідна сестриця!
Баоюй обернувся й у тендітній, чарівній дівчинці відразу впізнав дочку тітки Лін. Він підійшов, поклонився й, повернувшись на своє місце, почав уважно розглядати Дайюй. Вона здалася йому надзвичайною, зовсім не схожою на інших дівчаток. Воістину:
Тривога бринить у серпанком повитих бровах? О ні, не тривога. Сама безтурботність скоріше. Чи радості проблиск у цих полохливих очах? Не радість, на жаль. А скоріше — зажурена ніжність. ...Здається: зродилась у ямочках щік жура, що єством її оволоділа, Принадність струмує, мов світла потік, із цього тендітного, ніжного тіла... Падають сльози з очей — за сльозою сльоза. А миловидна! Про що там зітхає лякливо! Наче при вітрі гойдається пружна лоза, Наче на воду схилилася квітка, як диво. Серцем відкритим Бі Ганя[38] достойна вона, Навіть Сі Ши[39] не була така ніжна й красива!— Я вже колись бачив сестрицю, — мовив Баоюй.
— Не вигадуй! — осмикнула його матінка Цзя. — Де ти міг її бачити?
— Можливо, я помиляюсь, але мені здається, ми знайомі давно й начебто зустрілися після тривалої розлуки.
— Добре, добре! — махнула рукою матінка Цзя. — Це значить, ви з нею незабаром подружитеся.
Баоюй пересів ближче до Дайюй, іще раз оглянув її пильним поглядом і запитав:
— Ти вчилася, сестрице?
— Дуже мало, — відповіла Дайюй. — Усього рік, встигла вивчити лише кілька ієрогліфів.
—
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі», після закриття браузера.