Читати книгу - "Беру свої слова назад"

За те, що, допустивши одну помилку, Голіков її тут же виправив.

Після війни Голіков став генералом армії, а потім і Маршалом Радянського Союзу.

Безперечно, була доповідь «Варіанти бойових дій німецької армії проти СРСР» від 20 березня 1941 року. Так, Голіков зробив неправильні висновки.

Однак після цього були інші доповіді, в яких Голіков правильно оцінював обстановку.

Вже 4 квітня Голіков направив Сталіну, Молотову, Ворошилову, Тимошенку, Жукову, Берії, Кузнєцову та іншим вищим керівникам Радянського Союзу і Червоної Армії спецповідомлення про посилення угруповання німецьких військ на кордоні СРСР (ЦАМО РФ, опис 7237, справа 2, аркуші 84-86 ). На цей раз Голіков не робив ніяких висновків. Голі факти. Без коментарів. І якщо Голіков зіпсував свою доповідь 20 березня неправильними висновками, то нову картину від 4 квітня він нічим не псував. Він змалював обстановку як вона є, без коментарів. Факти самі казали за себе. Голіков надав можливість вождям країни і Червоної Армії самостійно робити висновки. Таку можливість мав і найбільший стратег усіх часів і народів. На цей раз неправильні висновки Голікова не могли збити Жукова з пантелику. Він мав можливість самостійно оцінити обстановку. Але Жуков чомусь ніяких висновків не робив.

16 квітня генерал-лейтенант Голіков направив керівництву спецповідомлення про перекидання німецьких військ у прикордонну смугу. Розсилання на вісім адрес: Сталіну, Молотову, Ворошилову, Тимошенку, Берії, Кузнєцову, Жукову, Жданову (ЦАМО РФ, опис 7237, справа 2, аркуші 89-91). У цьому спецповідомленні йшлося про те, що на території окупованої Німеччиною Польщі заборонений проїзд цивільних осіб залізницею. Вже одне це мало насторожити керівників Радянського Союзу. І якщо дурний Сталін нічого не розумів, то наймудріший Жуков мав збагнути: німці щось затівають. Залізниці їм для чогось потрібні.

Жуков міг би в даному випадку і не думати своєю головою, бо Голіков повідомив причину змін, що відбуваються на польських залізничних лініях: німецькі війська через польську територію, крім іншого, підвезли до радянських кордонів 6995 вагонів боєприпасів та 993 цистерни пально-мастильних матеріалів. Голіков повідомляв не голі цифри, а давав розгорнуту картину з точним аналізом: от 16 основних залізничних вузлів, куди прибувають вагони з пально-мастильними матеріалами та боєприпасами. На станцію Острів - 4000 вагонів снарядів і 342 вагони ПММ; Сідлець - 1640 вагонів зі снарядами і 30 вагонів ПММ; Замостя - 236 вагонів ПММ...

До доповіді прикладена карта. Одного погляду на неї достатньо, щоб усвідомити, де зосереджені запаси снарядів і де ПММ. З цього можна було робити висновки про наміри і плани німецького командування.

Але Голіков і на цьому не зупинився. Він доповідав у тому ж спецповідомленні, що німецьке командування перекинуло до радянських кордонів полк парашутистів і зосередило в цих же районах 17 тисяч озброєних українських націоналістів. Жукову слід було б задуматися: а це навіщо?

Голіков продовжував: йде зосередження переправних засобів, понтонів і розбірних дерев'яних мостів біля прикордонних річок, у тому числі на північ від Бреста і за 15 і 20 кілометрів на південний схід від Бреста.

Це спецповідомлення Голіков не зіпсував неправильними висновками. Висновок простий, як правда: «Триває перекидання військ, накопичення боєприпасів і пального на кордоні з СРСР».

26 квітня на ті ж адреси Голіков направив спецповідомлення «Про розподіл збройних сил Німеччини за театрами і фронтами бойових дій за станом на 25.04.41 р.».

Повідомлення починається так: «Масові перекидання німецьких військ з глибинних районів Німеччини та окупованих країн Західної Європи тривають безперервно». А завершується фразою: «За наявними даними, з 1 квітня німецьке командування приступило до формування до 40 дивізій, що вимагає додаткової перевірки». У цьому спецповідомленні все правильно. Ніяких неправильних висновків Голікова воно не містило.

5 травня Голіков направив на десять адрес спецповідомлення «Про угруповання німецьких військ на сході і південному сході» (ЦАМО РФ, опис 7237, справа 2, аркуші 97-102). Серед тих, хто отримав цей документ, як завжди, Сталін, Молотов, Берія, Тимошенко, Жуков... Голіков знову повідомив про посилення угруповання німецьких військ, докладно доповів, куди і які дивізії перекидаються. До цього додав, що у Словаччині, Польщі, Румунії ведеться будівництво других колій на залізничних магістралях стратегічного значення, які йдуть із заходу на схід. Голіков ясно і чітко заявляв, що розширюється мережа аеродромів і посадкових майданчиків у прикордонних районах. «По всьому кордону, починаючи від Балтійського моря до Угорщини, йде виселення з прикордонної зони населення... Здійснюються посилені рекогносцирування німецькими офіцерами нашого кордону...»

В мемуарах Жукова не шукайте згадок про ці спецповідомлення РУ ГШ.

Бо вони повністю виправдовують Голікова.

Бо вони - звинувачення Жукову.

Не треба думати, що Голіков викладав голу інформацію без усяких висновків. У травні 1941 року він круто змінив свою позицію.

«Через деякий час Голіков, мабуть, зрозумів, яку серйозну помилку допустив 20 березня 1941 року. Через місяць, коли в Розвідуправління надійшли нові незаперечні докази про підготовку німців до війни проти СРСР, Голіков діяв інакше. 9 травня 1941 року начальник військової розвідки доповідав наркому оборони СРСР С.К. Тимошенку і начальнику Генерального штабу Г.К. Жукову матеріали, підготовлені військовим аташе СРСР у Берліні генерал-майором В. Тупиковом. У цій доповіді, яка називалася "Про плани німецького нападу на СРСР", давалася об'єктивна оцінка угрупованню німецьких військ і вказувалися напрямки їх ударів при нападі на СРСР. Були й інші важливі спецповідомлення військової розвідки вищому військово-політичному керівництву країни» («Красная звезда», 3 листопада 2001 р.).

За спецповідомленням від 9 травня йде спецповідомлення від 15 травня «Про розподіл збройних сил за театрами і фронтами бойових дій за станом на 15.05.41 р.» (ЦАМО РФ, опис 7237, справа 2, аркуші 109-113). І причепитися неможливо. Все тут правильно.

Серед іншого в цьому спецповідомленні написано наступне: «У прикордонній зоні з СРСР.