Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: Публіцистика / Поезія / Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Додати в закладку:
Додати
Перейти на сторінку:
Цвітуть палахливо вночі, Як тайнії мрії дівочі, Як сяйва безгучні мечі! Іней
За білим маривом жагучий скрип возів — Іржаві відгуки тернового терпіння… А тут, на травах, на гнучкій лозі, Розляла осінь вина білопінні. Цей день зажурений веде мене, як друга, В сивизну тиху, в брязкіт збройних літ, Коли серця у грудях бились туго У такт дзвінкий бойовищ і копит. І згадуєм діла такі наївні й прості, І захват бойовий в небойових піснях, Як лляли кров ми на осінні брості Запушеного приморозком дня. І день білявий мій – юнак сереброкудрий Нагадує мені, що вже давно-давно Розквітла брость, якій ми так немудро Точили мудре молоде вино… …У інеї ліси, немов у мреві, Ті сами дерева, що знав я їх колись, За тих часів, коли громовим ревом Дні буреломні землю потрясли… О, дні прозорі! Кришталі осінні! Були ви сміливі, прекрасні і страшні, Як рвались ваші поводи ремінні, Як червінкова кров горіла на стерні… …За білим маривом стихає скрип возів, Колись вантажених понівеченим тілом… І мовчки я схиляюсь до лози, До червінкових віт, покритих білим… Тривога
Замру у тривозі: На заході мої скарби розрито. По дорозі Трубить сірими барвами вітер. Небо нагинається до обрію, Капає цілунками з синіх губ. Шелестить моя тривога коброю У барвах труб. В небеса повзе мій неспокій З кратерів серця гадом. Чую далекі кроки
За білим маривом жагучий скрип возів — Іржаві відгуки тернового терпіння… А тут, на травах, на гнучкій лозі, Розляла осінь вина білопінні. Цей день зажурений веде мене, як друга, В сивизну тиху, в брязкіт збройних літ, Коли серця у грудях бились туго У такт дзвінкий бойовищ і копит. І згадуєм діла такі наївні й прості, І захват бойовий в небойових піснях, Як лляли кров ми на осінні брості Запушеного приморозком дня. І день білявий мій – юнак сереброкудрий Нагадує мені, що вже давно-давно Розквітла брость, якій ми так немудро Точили мудре молоде вино… …У інеї ліси, немов у мреві, Ті сами дерева, що знав я їх колись, За тих часів, коли громовим ревом Дні буреломні землю потрясли… О, дні прозорі! Кришталі осінні! Були ви сміливі, прекрасні і страшні, Як рвались ваші поводи ремінні, Як червінкова кров горіла на стерні… …За білим маривом стихає скрип возів, Колись вантажених понівеченим тілом… І мовчки я схиляюсь до лози, До червінкових віт, покритих білим… Тривога
Замру у тривозі: На заході мої скарби розрито. По дорозі Трубить сірими барвами вітер. Небо нагинається до обрію, Капає цілунками з синіх губ. Шелестить моя тривога коброю У барвах труб. В небеса повзе мій неспокій З кратерів серця гадом. Чую далекі кроки
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Невідоме Розстріляне Відродження» жанру - Публіцистика / Поезія / Сучасна проза:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"