Читати книгу - "Диво"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Скора – хутро, шкура.
Скудельний – глиняний.
Скурри – скоморохи, блазні.
Скуф’я – оксамитова шапочка, яку носять священики.
Смальта – кольорове скло для мозаїки.
Спафарій – середній чин у візантійському війську.
Стадій – грецька міра довжини (184,97 м).
Стихар – стародавній верхній одяг, схожий на довгу сорочку; пізніше стихар став лише атрибутом облачення священнослужителів.
Стольник – вищий адміністративний чин у Київській Русі, виконував різні доручення князя, брав участь у переговорах з іноземними посольствами, наглядав за виконанням княжих наказів тощо.
Стратиг – повновладний правитель військово-адміністративного округу (феми) у Візантії.
Стратіот – візантійський солдат, рекрут.
Стрибог – бог вітру у східнослов’янській міфології.
Тагма – стройова частина візантійського війська, що налічувала тисячу воїнів.
Таври – племена, що в давнину заселяли Крим, пізніше змішалися зі скіфами.
Тім – козел, козляча шкіра (сап’ян).
Тіун (тивун) – господарчий управитель княжого чи боярського маєтку.
Тобола – торба.
Топарх – правитель адміністративного округу у Візантії.
Треба – жертва.
Требище – жертовник, місце принесення язичниками жертви богу.
Триболи – залізні кульки з гострими шипами, що їх розсипали там, де мала проходити ворожа кіннота.
Тропар – величальна пісня у православному богослужінні на честь того чи іншого святого.
Трус – землетрус.
Тувії – вузькі штани.
Угрин – угорець.
Уй – вуй, дядько по матері.
Учан – річкове судно, човен.
Фаланга – вишикувана до бою у кілька щільно зімкнутих шеренг важка піхота, шириною фронту до 1 км.
Фарос – маяк.
Фема – військово-адміністративний округ у Візантії.
Форум – площа у Стародавньому Римі, де відбувалися зібрання.
Фрязький – італійський.
Фібула – металева застібка.
Хартія – матеріал (папірус або пергамент), на якому написано рукопис, а також самий рукопис, аркуш паперу, грамота.
Хламида – стародавній верхній одяг (просторий плащ із застібкою на правому плечі або на грудях).
Хози – замшеві штани.
Хрисовул – імператорське послання.
Циканістрій – спортивний майданчик біля палацу візантійського імператора.
Чеп – ланцюг.
Чашник – представник вищої княжої адміністрації у Київській Русі, що був наділений господарською, адміністративною і судовою владою.
Чорноризець – чернець.
Шестопер – холодна ручна зброя, булава з виступаючими пластинами (перами).
Шуйця – ліва рука.
Юже – вже, ось.
Ярило – бог сонця, весни, любострастя, плодючості у східнослов’янській міфології.
Ярл – полководець у Стародавній Скандінавії.
Примітки1
Всі подальші епіграфи з Пікассо походять з його п’єси «Пожадання, впіймане за хвіст». П’єсу свою Пікассо писав у перший рік окупації Парижа гітлерівцями. (Тут і далі, у посторінкових виносках, пояснення авторські).
(обратно) 2Євангеліє від Матфея, 10, 35.
(обратно) 3Тут: розписуватися! (Нім.)
(обратно) 4Ходімо! (Нім.)
(обратно) 5Возити стрілу – новгородський звичай, який означав оголошення війни.
(обратно) 6Хольмгардом варяги звали Новгород.
(обратно) 7Конунг – князь, король у скандінавів. Ярислейфом прозвано в скандінавських сагах Ярослава.
(обратно) 8Хебар - візантійська назва річки Маріца.
(обратно) 9Білим морем болгари називають Егейське море.
(обратно) 10Зарев – серпень (староболг.)
(обратно) 12Чедо! – Хлопче! (Болг.)
(обратно) 13Хлопче! Гей, Божидаре! Тобі кажу! (Болг.)
(обратно) 14Чого лякаєшся? (Болг.)
(обратно) 15Автор хотів би нагадати читачеві, що йдеться тут про давнє Болгарське царство, яке не слід ототожнювати з Болгарією сучасною так само, як, наприклад, ніхто не ставить знака рівності між Київською Руссю і Росією нинішньою. Як Русь Київська стала історичною колискою трьох братніх народів – російського, українського, білоруського, – на землях, що їх займали колись Болгарські царства часів Симеона і Самуїла, згодом розвинулись самостійні нації – болгарська й македонська. Сучасникові незвично читати, що столицею Болгарського царства колись були, скажімо, Охрид або ж Обитель, які сьогодні належать одній з югославських республік – Македонії (Обитель тепер зветься Бітоль), але пам’ятаймо, що тут мовиться про часи, відлеглі від нас на ціле тисячоліття. Це історичне минуле двох народів – болгарського І македонського.
(обратно)Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Диво», після закриття браузера.