Читати книгу - "Потраплянка для мажора , Деріка Лонг"

Євген

— Так, так , сюди, — пояснюю куди саме нести речі моєї коханої. — дякую хлопці, — мої помічники гарно впорались, і отримали грошове нагородження.

За три тижні проживання в моїх батьків. Гардероб моєї коханої дівчинки збільшився в декілька разів. А сьогодні ми нарешті переїхали в наш маєток, тому доводиться наводити лад з речами.

— Ти мій котик, — лагідне слово від Меліси, тішить моє серце. І я підіймаю її на руки.

— Як пушинка !

— Здається, ти мені вже колись казав ці слова, — кохана сміється.

Я такий щасливий, що словами важко передати. Вона дарує мені лише позитивні емоції, саме цю дівчину я бачу поряд зі мною на все життя. Давно вже вирішив, що зроблю їй шикарну пропозицію. Вже мрію побачити її в білій, весільній сукні.

Для цієї світлої події, вже встиг організувати день та місце. Залишилось лише трішки підготуватись. Але дороге кільце з брильянтом  вже чекає на мою майбутню дружину.

— Смачний борщ? — Меліса запитує про приготовлену страву, і навіть не здогадується, що завтра її чекає пропозиція.

— Ти моя хазяюшка, — куштую борщик.

Ввечір прийшов дуже швидко. Виходжу з душу і бачу перед собою шалено красиву Мелісу, одягнену в чорну спідню білизну.

— Красуня моя, — підходжу до неї, а з мого вологого волосся крапає вода.

— Ти весь мокрий, — сміється і закочує очі.

Мені не хочеться нічого говорити зайвого. Я починаю цілувати її руки. Все відбувається швидко, поцілунки з кожною хвилиною стають все гарячішими . Вона тримає мене за плечі та дує свої пухкі губи.

Ми знову запалюємо цю ніч палкими почуттями.

Зранку дзвонить будильник, ще й так голосно, ніби сьогодні його перший сольний концерт.

— Вимкни, — Меліса кидає в нього подушкою. І закриває свої вуха.

А я через сонність не можу знайти свій телефон. Поки моя принцеса спить, я займаюсь ранішніми справами та кажу їй, що їду на роботу.

Дівчина щось тихо бурмочить собі під ніс, і перехиляється на інший бік. Я лише цілую її в щічку та виходжу з кімнати.

— Вау, чудово... — оглядаю ресторан, в якому планую освідчитись в коханні - Мелісі. Звісно ж ні на яку роботу я не поїхав. Сьогодні в офісі і без мене впораються.

Шоста година вечора. Меліса поряд зі мною, а погляд від неї просто неможливо відвести. Червона сукня та високі підбори. Моя дівчина схожа на голівудську актрису. Хоча ні ! Вона особлива, таких як вона більше не знайдеш.

— На нас всі так дивляться, — помічає чужі погляди.

— Ти чарівна, тому і дивляться. — я якщо чесно хвилююсь. Вечір дуже відповідальний, а від відповіді Меліси залежить все моє майбутнє.

Я кохаю її. Тож сподіваюсь вона стане ще щасливішою від моєї пропозиції.

— Моє улюблене вино, — кохана смакує напоєм. А я прошу її зачекати мене, і відходжу на декілька хвилин.

Серце начебто вистрибне із грудей, але я впевненою ходою йду до велетенського букету червоних троян. В бенкетному залі починає грати музика, і я бачу як Меліса починає шукати мене очима. І ось я повертаюсь до залу та прямую до коханої.

Вона здається в шоці. Щира усмішка з‘являється на її обличчі. І вона одразу підіймається зі стільця, щоб підійти до мене. Я стаю на одне коліно, і з правого карману дістаю перстень.

— Мелісо, — зворушливо говорю. — ти моє щастя. Я дякую долі, що подарувала мені тебе. Ти вийдеш за мене ?

Вона починає плакати. Сльози стікають з її щічок, і я сподіваюсь, що це від радості. Дівчина мовчить та нічого не відповідає. Хвилювання розходиться по всьому тілі.

Кохана витирає сльози, і чомусь я помічаю сум та розгубленість на її обличчі. Меліса думає над відповідю, а мені ці хвилини тривають вічність.

— Я згодна, — одразу починає мене цілувати. Гості ресторану викрикують радісні слова. Музика починає грати ще гучніша, а я стою біля коханої. Щасливий як ніколи.

— Кохаю, — вона шепоче. Слізки до цих пір на її віях, і мені хочеться запитати, чому вона плаче. А вона ніби відчуває мої питання, і каже :

— Від радості, це сльози щастя, — обіймає дуже міцно.