Читати книгу - "Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.)"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
[87] Християнство тут мало давні традиції — у IV ст. були охрещені готи, які контролювали частину степових обшарів. Місію єпископа Кордоста, яка подорожувала понтійськими степами, датують близько середини VI ст.
[88] Див. «Східні рубежі каганату», с. 364.
[89] Відомо, що в першій третині IV ст. частина готів прийняла християнство у вигляді аріанства. За угодою між Константином та Ліцинієм, досягнутою 313 р. у Мілані, на території Римської імперії, проголошувалася релігійна терпимість. Ця подія стала важливим кроком на шляху перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії й увійшла в історію як Міланський едикт. У 325 р. І Вселенський Нікейський собор засудив вчення Арія та визнав єдність Бога-Сина і Бога-Отця.
[90] Гоніння на християн при Атанаріху згадує також Григорій Турський в своїй «Історії франків» [Greg. Tur. Franc. 2.4].
[91] Правильно називати це явище вторинним похованням.
[92] Словарь української мови / Упор. Б. Д. Грінченко. — К., 1996–1997. — Т. 4. — С. 547.
[93] Фасмер М. Этимологический… — Т. 3. — С. 28, 71.
[94] Агапкина Т. А. Лещина // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого. — М., 2004. — Т. 3. — С. 111.
[95] Фасмер М. Этимологический… — Т. 4. — С. 573. Пор.: Марр Н. Я. Избранные… — Т. 5. — С. 58–59; Тищенко К. М. Іранські ізоглоси слов’янських мов // Східний світ. — 1994. — № ½. — С. 125–126.
[96] Откупщиков Ю. В. Догреческий… — С. 114.
[97] Чабаненко В. А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. — Запоріжжя, 1992. — Т. 4. — С. 75.
[98] Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка.
[99] Войтович В. Українська міфологія. — К., 2002. — С. 530.
[100] Етимологічний... — Т. 2. — С. 73.
[101] Природа и человек в религиозных представлениях народов Сибири и Севера (вторая половина ХІХ — начало ХХ в.). — Л., 1976. — С. 116.
[102] Слово за: Емельянов В. В. Древний Шумер: Очерки культуры. — СПб., 2001. — С. 325.
[103] Абаев В. И. Историко-этимологический… — Т. 1. — С. 511.
[104] Языки народов СССР. — М., 1966–1968. — Т. 4. — С. 339.
[105] Державин Н. С. Кралевич Марко и Илья Муромец (Палеоэтнологический очерк) // Советская этнография. — 1947. — Т. 6/7. — С. 112.
[106] Рыбаков Б. А. Язычество древней Руси... — С. 265.
[107] Там само. — С. 135.
[108] Там само. — С. 281. Пор.: Бобков А. Вторжение в мир Ящера // Вокруг света. — 2000. — № 4. — С. 4–8.
[109] Рыбаков Б. А. Язычество древней Руси... — С. 291–292, 765. Пор.: Войтович В. Українська міфологія. — К., 1992. — С. 617.
[110] Рыбаков Б. А. Язычество древней Руси... — С. 280.
[111] Там само. — С. 278.
[112] Там само. — С. 765.
[113] Боровський Я. Є. Світогляд давніх киян. — К., 1992. — С. 37.
[114] Павленко Ю. В. Дохристиянські... — С. 54–55.
[115] Войтович В. Українська міфологія. — К., 2002. — С. 596.
[116] Там само.
[117] Огієнко І. І. (Іларіон). Дохристиянські… — С. 125.
[118] Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Мінск, 1978. — Т. 5. — С. 166–167.
[119] Богданович А. Е. Пережитки древнего миросозерцания у белорусов: Этнографический очерк. — Гродно, 1895. — С. 64–65; Живописная Россия: Отечество наше в его земельном, историческом, племенном, экономическом и бытовом значении. — СПб.; М., 1882. — Т. 3. — Ч. 2: Белорусское Полесье. — С. 270; Беларуская міфалогія / Укл. У.А.Васілевіч. 2-е выданне. — Мінск: Універсітэцкае, 2002. — С. 33–34.
[120] Панчовски И. Г. Пантеонът на древните славяни и митологията им. — София, 1993. — С. 120.
[121] Барболова З. Успоредици между имена на славянски езически богове и роднински термини // Слов’янський збірник / Відп. ред. А.К.Смольська. — Одеса, 1998. — Вип. V. — С. 23–24.
[122] Соколов Ю. М. Русский фольклор. — М., 1938. — С. 130.
[123] Гаврилов Д. А., Наговицын А.Е. Боги славян. Язычество. Традиции. — М., 2002. — С. 139.
[124] 100 найвідоміших... — С. 190.
[125] Нечуй-Левицьций І. Світогляд... — С. 54.
[126] Цит. за: Гаврилюк Е. Еротичні імплікації рослинної символіки в українській календарній обрядовості // Народознавчі зошити. — Львів, 1999. — № 2. Спеціальний випуск: Ритуал. — С. 45.
[127] Агапкина Т. А. Лещина // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого. — М., 2004. — Т. 3. — С. 112.
[128] Нечуй-Левицьций І. Світогляд... — К., 1993. — С. 32.
[129] Золотослов: Поетичний космос Давньої Русі / Упор., передм. та перекл. М. Н. Москаленка. — К., 1988. — С. 124.
[130] Рыбаков Б. А. Язычество древней Руси... — С. 153.
[131] Земляробчі каляндар / Укл. А.І.Гурскага. — Мінск, 1990. — С. 95. Див. іще Земляробчі каляндар / Укл. А.І.Гурскага. — Мінск, 1990. — С. 355.
[132] Земляробчі каляндар / Укл. А.І.Гурскага. — Мінск, 1990. — С. 95.
[133] Бернштам Т. А. Следы... — С. 21.
[134] Там само. — С. 23.
[135] Иванов В. В., Топоров В. Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы (Древний период). — М., 1965. — С. 187.
[136] Про їхню належність саме до праслов’янської мови див.: Иванов В. В., Топоров В. Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы (Древний период). — М., 1965. — С. 246.
[137] Иванов В. В., Топоров В. Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы (Древний период). — М., 1965. — С. 236 із посиланням на: Соболев А. Н. Загробный мир по древнерусским представлениям. — М., 1913. — С. 77 і наступн.
[138] Бернштам Т. А. Следы... — С. 28.
[139] Формозов А. А. Очерки по первобытному искусству. — М., 1969. — С. 228–229.
[140] Там само. — С. 250.
[141] Кащей Бессмертный // Мифы народов мира (будь-яке видання) або Мифологический словарь. — М., 1991.
[142] Див., напр.: Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд / Под ред. О. Н. Трубачева. — Вып. 13. — С. 256–258. Пор. давньолитовські уявлення про зв’язок ковальства і бога-коваля Телявеля з Перкунасом (100 найвідоміших... — С. 8).
[143] Шагиров А. К. Этимологический словарь адыгских (черкесских) языков. — М., 1977. — Т. 2. — С. 34.
[144] Откупщиков Ю. В. Догреческий… — С. 40.
[145] Гуменна Д. Минуле пливе в прийдешнє: Розповідь про Трипілля. — Нью-Йорк, 1978. — С. 23–25.
[146] Пассек Т. С. Трипольская археологическая экспедиция в 1938 г. // Вестник древней истории. — 1939. — № 1. — С. 268.
[147] Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. — Львів, 1999. — Т. 1. — С. 59.
[148] Иванов Вяч. Вс. История славянских и балканских названий металлов. — М., 1983. — С. 60.
[149] Там само. — С. 78.
[150] Пор.: Войтович В. Українська міфологія. — К., 2002. — С. 225–226.
[151] Щербаков В. И. Асгард — город богов. — М., 2000. — С. 313.
[152] Перуцци Э. Структура и язык минойских надписей // Вопросы языкознания. — 1960. — № 3. — С. 21.
[153] Плотникова А. А. Ламя // Славянские древности: Этнолингвистический словарь / Под ред. Н. И. Толстого. — М., 2004. — Т. 3. — С. 79.
[154] 100 найвідоміших... — С. 90, 147–148.
[155] Савур-могила: Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упорядник і автор приміток В. А. Чабаненко. — К.: Дніпро, 1990. — С. 89.
[156] Павленко Ю. В. Дохристиянські... — С. 279.
[157] Царук О. В. Українська... — С. 68.
[158] Ці історії, як вважають, є відгомоном подій кінця другого тисячоліття до н. е., тобто на кількасот років давніші за появу «історичних» сарматів на кордонах Скіфії зі Сходу.
[159] Див. «Пригоди Геракла, амазонки та інші скіфські історії» (ч. 1).
[160] Вивчення сарматських поховань показало, що хоча у багатьох жінок
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Історія цивілізації. Україна. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. — ІХ ст.)», після закриття браузера.