Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: Публіцистика / Поезія / Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Додати в закладку:
Додати
Перейти на сторінку:
мук. Різдвяна елегія
Б’є за вікном копитом кінь. Туман гойдається і лине в ніч різдвяну. Мороз синіє… І святий пеан Гудуть осніжені соборні бані. Гуде Різдво: лунають колядки, В гудінні сяє вулик небозводу… Тобі привітний рух дівочої руки, А коням – пити свіжу, зимну воду. Ти, як вощина, догориш, спливеш; Лишиться спокій і холодний розум, І будеш ти один собі без меж Вести рахунки сльотам і морозам. І вийдеш ти під ялинковий спів, Ще раз поглянеш на зимові зори. Незмінне сяйво зоряних вогнів, Незмінне сяйво і свічок в соборі. Отчизна
Моя отчизно! Знаю я, тобі Судилась крізь війну така дорога. Ти Бога бачила, такого Бога, Що віти опустилися в журбі. Ще колії татарської гарби Лишилися і з полум’я грізного — Не вийшла ти. Бо он ще відблиск його, Поглянь, горить на степовім горбі. Так, од могил земля наша горбата… О, проклинаю всіх, хто єсть Батий! На переможцях скрізь печать проклята. Он на бурхливім небі знак страшний. То крови з хмар напухнув хрест гігантський: Не вийти з бід країні цій селянській. В закрижаній шклянці
Задзвеніли вечори і ранки В березневій, весновійній млі… У закрижаній прозорій шклянці Незчисленні зорі зацвіли. Я виходжу на дзвінке подвір’я, Сад чорніє… О прийди, прийди! Через темно-голубе безмір’я Покажи за піснею
Б’є за вікном копитом кінь. Туман гойдається і лине в ніч різдвяну. Мороз синіє… І святий пеан Гудуть осніжені соборні бані. Гуде Різдво: лунають колядки, В гудінні сяє вулик небозводу… Тобі привітний рух дівочої руки, А коням – пити свіжу, зимну воду. Ти, як вощина, догориш, спливеш; Лишиться спокій і холодний розум, І будеш ти один собі без меж Вести рахунки сльотам і морозам. І вийдеш ти під ялинковий спів, Ще раз поглянеш на зимові зори. Незмінне сяйво зоряних вогнів, Незмінне сяйво і свічок в соборі. Отчизна
Моя отчизно! Знаю я, тобі Судилась крізь війну така дорога. Ти Бога бачила, такого Бога, Що віти опустилися в журбі. Ще колії татарської гарби Лишилися і з полум’я грізного — Не вийшла ти. Бо он ще відблиск його, Поглянь, горить на степовім горбі. Так, од могил земля наша горбата… О, проклинаю всіх, хто єсть Батий! На переможцях скрізь печать проклята. Он на бурхливім небі знак страшний. То крови з хмар напухнув хрест гігантський: Не вийти з бід країні цій селянській. В закрижаній шклянці
Задзвеніли вечори і ранки В березневій, весновійній млі… У закрижаній прозорій шклянці Незчисленні зорі зацвіли. Я виходжу на дзвінке подвір’я, Сад чорніє… О прийди, прийди! Через темно-голубе безмір’я Покажи за піснею
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Невідоме Розстріляне Відродження» жанру - Публіцистика / Поезія / Сучасна проза:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"