Читати книгу - "Помилуй і прости. Роман-покаяння"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Послухай, ковалю, я би радість мала,
Коби я у тебе нічку ночувала
І шматочок хліба від тебе дістала.
Коваль їй одвітив: — Хліба ти подаю,
А на ніч не прийму — много діток маю,
Сам удень і вночі непрестанно кую,
Пильную роботу і ніч не ночую.
— Ковалю, ковалю, чому ти все куєш?
Яка ж то робота, що ніч не ночуєш?
— Ой кую я, кую три хрести великі,
А на однім буде наш Христос прибитий.
Пресвятая Діва, як ото почула,
Із хати коваля засмучена вийшла
І зайшла до стайні помежи бидляти,
Котрі ся почали Діві поклоняти.
І тут Діва Мати Сина породила,
В яслі положила і сіном прикрила.
Пред дитям бидлята на коліна впали
І теплою паров Його зогрівали.
На другий день рано ковалеве дівча
По двору ходило, нещасне каліча.
А Діва Марія, як її ввиділа,
І до неї щиро так проговорила:
— Підійди до мене, біднеє дівчатко,
Подай ми із ясел ріднеє дитятко.
— Як його подати, кить ручок не маю
Чим же піддержати, я сама не знаю?
Як зайшла до стайні — і ручку достала,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Помилуй і прости. Роман-покаяння», після закриття браузера.