read-books.club » Фантастика » I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі 📚 - Українською

Читати книгу - "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"

12
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "I прокинеться Левіафан" автора Джеймс С. А. Корі. Жанр книги: Фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 227 228 229 ... 244
Перейти на сторінку:
заплющив очі. Скафандр нагадав, що повітря

залишилося на двадцять хвилин.

— «Смугача» не віддам! Він далеко, і далеко, і далеко!

— Бля, — сказав Міллер. — Господи...

Він випустив візок і повернувся до естакади, до освітлених

широких тунелів. Усе навколо трусилося, станція тремтіла, як

у лихоманці. Звісно, це була не станція. Він сам тремтів. Уся

розгадка була в голосі Ероса. Весь цей час. Він мусив це

зрозуміти раніше.

Можливо, він і розумів.

Протомолекула не знала англійської, гінді, російської чи будь-якої з інших мов, які викидала в ефір. Це все йшло з мізків

і пам’яті мерців, закодоване в нейронах та граматичних

структурах, які поглинула протомолекула. Поглинула, але не

знищила. Вона зберегла всю інформацію, мови, складні

когнітивні структури — розбудовуючи себе на них, неначе

кладучи асфальт на римські дороги.

Мерці Ероса — не мерці. Джульєтта Андромеда Мао жива.

Він усміхався так, що судомило щоки. Однією рукою спробував

набрати з’єднання. Надто слабкий сигнал, не проривається. Він

наказав кораблю на поверхні, через який маршрутизувався, додати потужності в антени, і з’єднання пройшло.

Почувся голос Голдена.

— Привіт, Міллере. Як ся маєш?

Він говорив лагідним тоном, наче просячи вибачення.

Працівник госпісу, милосердний до пацієнта при смерті. Іскра

роздратування в Міллеровій свідомості зажевріла сильніше, але

його голос залишався рівним.

— Голдене. У нас проблема.

2 Рядок із поеми Т. С. Еліота «Любовна пісня Дж. Алфреда Пруфрока» процитовано за

пер. Віталія Кейса.

Розділ п’ятдесят третій. Голден

–Власне, ми тут наче придумали, як позбутися цієї проблеми, — відповів Голден.

— Сумніваюся. Але спочатку передам тобі медичні покази зі

свого скафандра.

За кілька секунд у маленькому віконці на екрані перед

Голденом вишикувалися чотири колонки цифр. Усе виглядало

нормально

хоча,

звісно,

тонкощі

міг

правильно

інтерпретувати тільки медтехнік, на кшталт Шеда.

— Гаразд. Усе чудово. Тебе трошки опромінює, але загалом...

Міллер не дав йому договорити.

— У мене нема гіпоксії?

Сенсор його скафандра показував вісімдесят вісім міліметрів

ртутного стовпчика — комфортний рівень.

— Ні, — підтвердив Голден.

— Що-небудь, що могло б спричинити галюцинації або

марення? Алкоголь, опіати? Що-небудь таке?

— Наскільки я бачу, ні, — у Голдена почав закінчуватися

терпець. — До чого це все? Побачив щось незвичне?

— Тільки те, до чого всі вже звикли. Але я хотів заздалегідь

проговорити це питання, бо знаю, що ти мені відповіси.

Міллер замовк, лінія шипіла і потріскувала у Голденових

навушниках. Заговоривши за кілька секунд, Міллер змінив тон.

Не те, щоби благальний — але достатньо близький до такого, щоб Голден став ніяково соватися у кріслі.

— Вона жива.

У всесвіті Міллера існувала лише одна «вона». Джулі Мао.

— Ну... гаразд. Не знаю, що тобі відповісти.

— Тобі доведеться повірити мені на слово, що це не є нервовий

зрив, не гострий психоз чи щось таке. Але Джулі тут. Вона веде

Ерос.

Голден іще раз переглянув медичні покази, однак вони, як

і раніше, лишалися в нормі — кожна цифра, крім дози радіації,

світилася спокійним зеленим. Навіть хімічний склад крові не

свідчив про надмірний стрес — як на людину, котра тягнула

термоядерну боєголовку на власний похорон.

— Міллере, Джулі мертва. Ми обидва бачили тіло. Бачили, що

протомолекула... з нею зробила.

— Ми бачили тіло, так. Ми припустили, що вона мертва, через

ушкодження...

— Міллере, у неї не було серцебиття. І мозкової активності.

І метаболізму. Відсутність цих процесів за визначенням означає

смерть.

— Звідки нам знати, що таке смерть для протомолекули?

— Нам... — Голден затнувся. — Напевно, нізвідки. Але

відсутність серцебиття — надійна ознака.

Міллер розреготався.

— Голдене, ми обидва бачили відео. Думаєш, оті грудні клітки, що підтягуються єдиним обрубком руки, можуть похвалитися

серцебиттям? Те лайно ігнорувало наші правила з першого дня, і тепер ти очікуєш, що воно їх визнає?

Голден усміхнувся. Міллер мав слушність.

— Гаразд, але звідки тобі знати, що Джулі не перетворилася на

грудну клітку з пучком мацаків?

— Та може й перетворилася, але я не про її тіло кажу. Вона тут.

Її свідомість.

1 ... 227 228 229 ... 244
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"