Читати книгу - "Бурштиновий Меч 3, Ян Фей"

лише на третину. Маленький хлопчик став навшпиньки і зачерпнув ополоник для кожного з них. Високий чоловік побачив, що хлопцеві важко, і підійшов, щоб узяти дерев’яний ківш. Половину води він вилив у ківш і передав священнослужителю Таємного товариства.

Той глянув на нього, але нічого не наважився зробити. Він мовчки взяв ківш і випив.

.

Всі мовчали, мовчки пили воду.

Коли Хіпаміра розплющила очі, це була сцена, яку вона побачила.

Ви не спите? Дівчина з густими бровами весь час дивилася на Хіпаміру.

,

Насправді важко було не помітити таку делікатну людину. У неї була шевелюра з прекрасним золотистим кучерявим волоссям, шкіра біла, як порцеляна, шкіра, губи червоні, як вишні, і гострий ніс, усіяний ледь помітними веснянками. Вона була грайливою і милою.

.

Вона побачила, як Хіпаміра кліпнула очима і злегка розплющила їх. Очі в неї були сонні, а довгі вії були густі й акуратні, як щіточки. Вона не могла не захоплюватися красою Хіпаміри.

.

Боже, як може бути така прекрасна людина? Вона, мабуть, дочка одного з вельмож у центрі міста.

.

— подумала дівчина з густими бровами.

Що це за місце? Хіпаміра була в заціпенінні і слабо спитала. На щастя, вона принаймні пам’ятала, що сталося, перш ніж знепритомніти. Вона була поранена під час втечі від переслідування Королеви Драконів Гвендолін, але не знала, чому раптом покинула її.

1106

Розділ 1106

.

З темряви долинув старий голос: Це магазин морепродуктів старого пана Гіппеда. Ти був поранений, це мій онук знайшов тебе.

.

Той, хто відповів, була стара місіс Огіс. Хоча вона не могла бачити, її вуха були надзвичайно гострими. Вона повернула голову і ласкаво заспокоїла Хіпаміру: Не хвилюйся, дівчинко. Тут можна спокійно зупинитися. Ваша сім’я обов’язково скоро приїде за вами.

.

Будь-хто міг побачити, що одяг і зовнішність Хіпаміри були схожі на одяг дочки знатного роду.

Почувши цю відповідь, Хіпаміра довго тупо дивилася, перш ніж нарешті знайшла суть цього питання. Вона запитала, чи можу я запитати, де цей магазин морепродуктів?

Дівчина з густими бровами злегка піднялася, ніби нарешті знайшла можливість втрутитися. Вона квапливо відповіла: Магазин морепродуктів – це місце, де продаються морепродукти. Мій батько керує торгівлею морепродуктами у всьому місті Рушта. Звідси відправляють морепродукти на стіл кожного вельможі в цьому місті.

.

Сказавши це, вона з деякою гордістю додала: Можливо, морепродукти, які ви їли вдома, є продуктом моєї сім’ї.

Морепродукти? Бідолашна Хіпаміра, ця благочестива жриця Хімілуд, яка народилася в горах, вперше почула цей модний термін.

Дівчина з густими бровами подумала, що це справді панянка, яка не займається фізичною працею і не може відрізнити зерна від овочів. Але, як не дивно, вона зовсім не відчувала огиди в душі і навіть мала трохи приємне враження. Вона відповіла: Це риба, креветки, краби та інші морепродукти.

Хіпаміра відразу протверезіла і з Сіель око розплющеними очима запитала: Ти ж їси креветки і крабів!

,

Звичайно, блакитні омари з Клоак-Бей і морські краби з Фісде - все це морепродукти найвищої якості. — обережно пояснила дівчина з густими бровами.

,

Але Хіпаміра, здається, не почула і пробурмотіла сама до себе: Ти насправді їси креветок і крабів. Як страшно, що вони друзі людей

Що? Дочка власника магазину морепродуктів була приголомшена.

. .

Хіпаміра з деяким сумом подивилася на коробку, яку маленький хлопчик тримав у воді. Вона вже бачила всередині багато друзів людей.

.

Серце молодої дівчини було засмучене до втрати дару мови.

.

Дівчина з густими бровами на мить розгубилася. Вона не знала чому, але коли побачила пригнічене обличчя Хіпаміри, їй стало дуже сумно. Вона швидко заспокоїла її, Це не страшно, якщо ти не любиш їсти лобстерів і крабів. Тріска і сардини теж дуже хороші.

.

У мене все гаразд. Ви не повинні мене втішати. Дякую. Хіпаміра почула втішний тон у голосі останнього і тихо відповіла: Це креветки. Не просто креветки, всі вони друзі людей.

Дівчина з густими бровами знову була приголомшена. На якусь мить вона втратила дар мови. Як би вона не ламала голову, вона ніяк не могла зрозуміти, чому креветки і краби дружать з людьми.

,

В цей час Хіпаміра сіла на ліжко. Вона підняла ковдру і наклала на себе цілюще закляття. У її руці з’явилася куля світла і злилася з тілом, загоївши рани на тілі.

.

Льох раптом замовк.

Ви, священник? Дівчина з густими бровами відчула, що її мозок ось-ось перевантажиться. Їй і не снилося, що підберуть священика зі Святого собору.

,

В очах простолюдинів висококласний віруючий, який міг вимовляти Священні чари, мав статус вище, ніж у аристократів.

Хіпаміра спантеличено подивилася на групу людей у підвалі, які дивилися на неї, і з сумнівом відповіла: Так, я священик леді Гімілуд.

.

У погребі якусь мить запанувала тиша.

!

Марто, благослови тебе, пані, ти священик!

?

Я, я не бачив нічого поганого, чи не так? Леді, ви щойно наклали глибоке святе заклинання, чи не так?

Пані, ти мусиш нас врятувати!

Здавалося, що в одну мить натовп вибухнув галасом.

Хіпаміра здивувалася і швидко відповіла трохи збентежено: Ви помиляєтеся. Це не глибоке святе заклинання. Це всього лише цілюще заклинання. Це, просто заклинання другого кола.

.

Це всього лише цілюще заклинання.

.

Всі вдихнули ковток холодного повітря. Можливо, в очах інших, в Імперії були сотні людей, які перебували у Вищому Царстві та Рівні Стихій, тисячі людей вище Золотого рангу та незліченна кількість людей вище Срібного рангу та Рангу Чорного Заліза. Вони не могли не мати ілюзії, що в Імперії не існує нижчого рангу Чорного Заліза, і що навіть простолюдини були принаймні на рівні Білого рангу або вище.

,

Але насправді це було непорозуміння. Величезна кількість сильних людей в імперії базувалося на її не менш величезній території і населеній базі. Насправді, за кількістю геніїв у ста чоловік Імперія і Фанзін були набагато менше, ніж Ельфи Вітру, і не набагато перевершували Еруїна.

.

А для Святого Собору існувало багато існувань вище Чорного Залізного і Срібного Звання, але вони часто були важливою частиною монахів-солдатів і армії Церкви. Ті, хто був вищим за Золотий ранг, були, принаймні, високопоставленими священиками в регіоні, і коли вони досягали рівня стихій, вони принаймні займали посаду єпископа.

Для простолюдинів найбільше, що вони бачили, це священика, який керував церквою або регіональним Святим собором. Насправді сила жерців була максимум на рівні Срібного рангу. Що стосується