read-books.club » Фентезі » Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб 📚 - Українською

Читати книгу - "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб"

37
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!" автора Олена Гриб. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 21 22 23 ... 162
Перейти на сторінку:

– А хто це?!

– Лісовики, – буденно відповів Гент. – І кікімори.

Його Високість обережно виглянув з-за стовбура, за що дістав запотиличника (до речі, за цим «деревцем» десять коней можна було заховати).

– Жити набридло, то про інших подумай! – несподівано накинувся на нього гартонець. – Помалу рухаємося назад, забираючи ліворуч…

Він піднявся, легко закинув на плече мішок і рушив туди, куди вказував. Арголін хвостиком пішов за ним.

– Які вони? – Я схопила Нява за руку.

– Не встиг роздивитися, – з жалем визнав брат.

В його очах палала жадібна цікавість.

Рех[4] смикнув мене запропонувати:

– Нумо хоч одним оком?..

Звісно, Няв з ентузіазмом погодився.

Отже, лісовики: маленькі, зростом близько двох чешів, зарослі коричневою щетиною, з довгим, заплетеним в десятки кісок волоссям, одягнені в простий одяг із нефарбованого полотна. Вони споро викошували траву на галявині. Кікімори вилами розкидали майбутнє сіно для просушування.

Кікімори відрізнялися від лісовиків двома рисами – не мали щетини і, схоже, були жіночої статі. Ой, ні, то ж лісовички! Кікімори не працювали – ходили по покосу, вибираючи з трав якісь гілочки-листочки. На голову вищі за лісовиків, худющі, немов висушені, з брудно-зеленою шкірою, лисі і бородавчасті, вони здалися мені огидними! Розповідають, що коли люди і не-люди ще жили поруч, болотні господині часто заманювали в свої угіддя мандрівників. Ха, така заманить… Ох, знову мелю не те! Це чоловіча частина кікімор. А жіноча мила. Кучеряве зелене волосся, усміхнені личка, кольорові сукні, вінки на головах – принаймні відрази вони не спричиняли. Чи це в мені говорила жіноча солідарність?

– Досить вже, ходімо. – Брат потягнув мене за Гентом і Його Високістю.

Я знехотя пішла за ним, щохвилини оглядаючись.

Чомусь виникло неприємне відчуття, ніби за нами спостерігають… Але ліс залишався спокійним, птиці поводились як зазвичай, кущі не шаруділи надто наполегливо, з крон не сипалися сторонні предмети.

Оманливе затишшя!

 

{2. Чеш – міра довжини приблизно 0,5 м.

3. Веллійське поле – земельна ділянкf в Веллійській імперії площею приблизно 10 арів.

4. Рех – бог Смерті; вважається, що він може підштовхувати людей до дій, які наближають їх до смерті.}

Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 21 22 23 ... 162
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб"