Читати книгу - "Втрачена пара, Алена Бондар"

Глава 18. Мія

Глава 18

 

"Що це було вдень? Я так відверто розглядала Марка, очей не могла відірвати. Цілий день провела, як у тумані. Треба ще пережити ці тренування, але як?" -- подумки запитувала себе Мія.

Вкладаючись спати, сподівалась, що  вранці стане легше, але ні. Вночі такий сон наснився, що навіть подрузі засоромилася розповідати.

-- А так хотілося розповісти, що...

"Уві сні ми з Марком гуляли пляжем. Начебто безневинний початок?

Так, так, лише початок. Коли ж хлопець обійняв мене за талію та пристрасно поцілував -- я розчинилася. Розпалася на атоми й повстала нова Мія. Не соромлячись, я потягнула його у воду, не розриваючи поцілунок, почала досліджувати його плечі, груди. Хлопець теж не розгубившись підхопив мене під сідниці та притиснув ще ближче до себе. Хоча я думала, що ближче вже нема куди.

Розірвавши поцілунок він дивився на мене своїми янтарними очима.

Нахилився до вуха, прошепотів: "Ти моя".

Більше нічого почути я не змогла. Перешкодив якийсь звук і він тільки наростав. Не могла зрозуміти, що це й прокинулася".

-- Мія, краса моя, хоч будильник вимкни, пожалій мої вуха, -- пробубоніла Кріс.

 То он, що це за звук.

– Нам час на пари збиратися.

-- Ага, ще пів години.

-- Якщо ти хочеш залишитися без ранкового душу, то гаразд.

– Вмієш умовляти, як без ранкового душа та макіяжу. Кікіморою бути не хочу.

Швидко зібравшись дівчата розійшлися на пари. Полігон зустрів Мію тими самими вигуками. Але зараз одногрупники кликали її до себе. З усіма познайомитися вона не встигла, але парочка відьмаків їй запам'яталися. Відмінні хлопці наче, хоча хто їх знає, але натяки вульгарні не пускали, вже добре.

– Доброго ранку Кір, Максиме.

-- Готова до першого заняття? Не думаю, що професор дозволить тобі сьогодні відпочивати.

– Якщо чесно, то не дуже, але я постараюся.

-- Хочеш позаймаємося з тобою?

– Було б чудово.

Усю цю милу розмову краєм вуха слухав Марк. Йому не подобається, але якщо перевертнів він може тримати далі від дівчини, то з відьмаками складніше.

– О, я дивлюсь у нас з'явилися перші конкуренти, -- штовхнув його в бік Матвій.

– Схоже на те. Що думаєш робити? – Марк уже відверто розглядав цю компашку.

-- Придивлюся.

Розмову перервав професор.

– Сьогодні почнемо з магічного спарингу. Розійтися парами, перевертень -- відьмак. Четвертий курс покажіть новачкам, що я від них чекаю. Беріть по новенькому та на арену.

Відразу після цих слів обидва хлопці рушили до Мії. Марк загарчав на друга, показуючи, щоб не втручався. Матвій підняв руки на знак капітуляції.

-- Мія, ходімо зі мною. Я розповім, що тобі треба робити, – Марка цікавила реакція дівчини. Після вчорашнього шоу під час спарингу вона може соромитися та закритися від нього.

Мія подивилася на своїх хлопців та пішла до Марка. Вона хвилювалась. Як не вчасно випливли картинки зі сну. Щічки стали червоними, в очах розгубленість. Що він подумає про неї, побачивши таку. Мія не знала міського життя та розуміла, що те, що для багатьох норма, для неї вперше. Як упоратися з собою.

-- Не хвилюйся, нападати я не буду, тільки оборонятися, -- Марк помітив стан дівчини. -- Сконцентруйся, поклич свою магію. Якого виду вона у тебе?

– Вогненна, тож і відправили сюди.

-- Несподівано, але не хвилюйся, зачепити мене ти не зможеш та не встигнеш завдати шкоди.

– Що мені робити? – трохи заспокоївшись, уточнила Мія.

Для прояву її дару, їй потрібні сильні емоції. Як на зло, вона згадала поцілунок і знову почервоніла.

– Ну, чого ти?

"Як йому пояснити, чого я. Не розповідати про сон та говорити, що з нього черпаю емоції" -- обурилися подумки Мія

-- Заспокойся, запали в руках по вогняній кулі, -- Мія зробила все, що він сказав.

-- Молодець, а зараз пусти їх в мене.

– Що?

-- Запусти в мене кулею.

Як пустити вогонь у живу людину? 

А якщо він не встигне згрупуватися?

-- А якщо ти не встигнеш ухилитися? – не здавалася Мія

-- Маленька, ти мене погано знаєш. Не відволікайся, -- придушивши смішок, Марк повернув собі серйозне обличчя.

Першу Мія кинула з побоюванням, але на десятій кулі зрозуміла, що він з нею грає. Щоразу Марк ухилявся від кулі та ще й мав час підморгнути їй.

І думав яка ж вона кумедна. Турбується про нього, переживає. Напевно і магію використовує не на повну. Щоразу замахуючись кулею Мія гальмувала рух. Від пильного зору перевертня ця дія не сховалася.

– На сьогодні вистачить, розходимося, – професор перервав їхню ідилію.

– До вечора?

– Так, я буду! Дякую, що погодився займатися зі мною.

Наступною парою йшла юриспруденція. Мія повністю викинула з голови Марка. Вечір настав непомітно разом з ним -- їхнє перше тренування. Як упоратися з собою та не показати хлопцеві, як він її хвилює. Завдання номер один.

Як мантру повторювала Мія, а спустившись до полігону усі думки вилетіли з голови. А все тому, що Марк був з голим пресом.

З якими думками йшов на тренування Марк, дівчина не знала. І добре. Інакше точно не прийшла б.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно