read-books.club » Детективи » Собака Баскервілів 📚 - Українською

Читати книгу - "Собака Баскервілів"

158
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Собака Баскервілів" автора Артур Конан Дойль. Жанр книги: Детективи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 21 22 23 ... 46
Перейти на сторінку:
поглядів це людина м’яка, добродушна, і я згадую про нього тільки тому, що ви вимагали від мене описів усіх наших сусідів.

Зараз містер Френкленд знайшов собі дуже дивне заняття. Він — астроном-аматор і має чудову підзорну трубу, тож цілісінькими днями лежить на даху свого будинку й розглядає болота, сподіваючись виявити каторжника. Якби містер Френкленд використовував свою нерозтрачену енергію тільки на це, все було б чудово, але ходять чутки, начебто він збирається притягнути до відповідальності доктора Мортімера за те, що той розкопав якусь могилу, не попросивши згоди найближчих родичів похованого. Як ви здогадуєтеся, йдеться про череп неолітичної людини, виявлений під час розкопок кургану в Довгій Низовині. Так, містер Френкленд вносить певне різноманіття у наше життя, а зараз нам це аж ніяк не завадить.

Тепер, повідомивши вам про все, що було можна, про каторжника-втікача, Степлтонів, доктора Мортімера та містера Френкленда з Лефтер-Холу, я перейду до найважливішого пункту й розповім про Берріморів, зокрема про ті дивні події, які відбулися сьогодні вночі.

Почну з телеграми, надісланої вами з Лондона для того, щоб упевнитися, чи був Беррімор на місці того дня. Ви вже знаєте про мою бесіду з поштмейстером, з якої з’ясувалося, що наша перевірка не дала результатів і ми так і не отримали потрібних нам відомостей. Я розповів серові Генрі про свою невдачу, і він з притаманною йому безпосередністю негайно викликав Беррімора й запитав його про телеграму. Беррімор сказав, що телеграму він отримав.

— Хлопчик передав її вам у руки? — спитав сер Генрі.

Беррімор здивовано подивився на нього й хвилину подумав.

— Ні, — сказав він. — Тоді я був на горищі, і телеграму принесла мені дружина.

— А відповідь ви написали самі?

— Ні, я сказав дружині, як відповісти, вона спустилася вниз і написала.

Увечері Беррімор знову повернувся до цієї теми за власною ініціативою.

— Сер Генрі, я не зовсім зрозумів, чому ви розпитували мене про ту телеграму, — сказав він. — Невже я в чомусь завинив і втратив вашу довіру?

Сер Генрі постарався запевнити Беррімора, що це не так, і щоб остаточно заспокоїти його, подарував йому досить багато зі своїх старих речей, бо покупки, зроблені ним у Лондоні, вже було доставлено до Баскервіль-Холу.

Мене дуже цікавить місіс Беррімор. Це досить солідна, поважна жінка, схильна до пуританства і, очевидно, позбавлена гнучкого розуму.

Здавалося б, важко уявити собі незворушнішу людину. Але ви вже знаєте, що в першу ніч тут я чув її гіркі ридання, і відтоді мені не раз доводилося помічати сліди сліз у неї на обличчі. Цю жінку доймає якесь тяжке горе. Вряди-годи я думаю, а чи не муки це нечистої совісті? А ще я починаю підозрювати в Берріморові домашнього тирана. Мені завжди здавалося, що він — сумнівна особистість, дивна, а події минулої ночі ще більше підсилили мої підозри.

Втім, сама по собі ця подія не така вже й значна. Ви, ймовірно, пам’ятаєте, що я сплю не надто міцно, а тут, у Баскервіль-Холі, коли постійно доводиться бути насторожі, мій сон особливо чутливий. Учора вночі, близько другої години, я почув скрадливі кроки біля своєї кімнати. Я встав, відчинив двері й виглянув у коридор. По ньому ковзала чиясь довга чорна тінь. Вона падала від чоловіка, що ледь чутно ступав коридором зі свічкою в руці. Він був у спідній сорочці, у штанях, босоніж. Я розрізнив тільки його нечіткі обриси, але за зростом припустив, що це Беррімор. Він ішов повільно, тихо, і в кожному його русі було щось злодійкувате, нашорошене.

Ви вже знаєте з моїх листів, що обидва коридори перетинає галерея, яка оточує хол. Я почекав, поки Беррімор зникне в мене з очей, і рушив слідом за ним. Коли я вийшов на галерею, він був уже в самому кінці віддаленого коридору, потім крізь відчинені двері однієї кімнати блиснуло світло — значить, він туди ввійшов. Треба сказати, що ці кімнати нежилі, у них навіть немає меблів, отже, поведінка Беррімора була досить дивною. Він стояв там, очевидно, нерухомо, бо вогник свічки не коливався. Намагаючись ступати якомога тихше, я пройшов увесь коридор і зазирнув крізь одвірок у відчинені двері.

Беррімор підніс свічку до самісінького скла і стояв, причаївшись, біля вікна.

Я бачив його в профіль — застигле напружене обличчя, погляд, спрямований у непроглядну пітьму боліт. Кілька хвилин він пильно вдивлявся у вікно, потім тихо застогнав і швидко загасив свічку. Я негайно повернувся до себе в кімнату й незабаром почув за дверима ті самі скрадливі кроки. Через тривалий час, крізь легкий сон до мене донеслося, як десь повернули ключ у замку, але звідки долинав цей звук, визначити було важко.

Я не розумію, що все це означає, але в цьому похмурому будинку відбуваються якісь таємні справи, до суті яких ми рано чи пізно докопаємося. Не хочу турбувати вас викладом власних теорій щодо цього, адже ви просили повідомляти вам лише факти. Сьогодні вранці я довго розмовляв з сером Генрі, ми спільно розробили план кампанії, спираючись на мої нічні спостереження. Але про це я промовчу до наступного листа, який від цього тільки виграє.

Розділ IX

Другий звіт доктора Ватсона

Любий Холмсе!

Якщо відразу по приїзді сюди ваш посланець не тішив вас новинами, то зізнайтеся, що тепер він надолужує втрачене, адже події блискавично змінюють одна одну. Свій останній звіт я закінчив драматичним описом Беррімора біля вікна порожньої кімнати. Відтоді в мене накопичилася купа новин, які, без сумніву, страшенно вас здивують. Я ніяк не міг припустити, що справи повернуться саме так. За останні дві доби становище, з одного боку, значно прояснилося, з іншого боку — стало складнішим. Але розповім вам усе по черзі, так, щоб ви могли уявити все самі.

Наступного ранку після моєї нічної пригоди я ще перед сніданком обдивився ту кімнату, куди заходив Беррімор. Вікно, крізь яке він так пильно дивився, порівняно з усіма іншими вікнами будинку має одну перевагу: з нього відкривається найкращий краєвид на болота.

В просвіті між двома деревами вони лежать як на долоні, а з інших вікон їх майже не видно. Отже, Беррімор обрав це вікно, щоб виглядати когось або щось на просторах торф’яних боліт. Утім, ніч була темна, і я не знаю, на що він розраховував. Потім мені спало на думку: можливо, це якась любовна інтрижка? Тоді все стало б на свої місця — і обережність,

1 ... 21 22 23 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Собака Баскервілів», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Собака Баскервілів"