Читати книгу - "Бурштиновий Меч 1-6, Ян Фей"

class="p">Але добрі часи тривали недовго. У схожому на приплив скупченні кристалів зчинився переполох. Раптом з'явилася велика кількість гігантів зі скупченнями кристалів розміром з гору на спинах. Як тільки вони з'явилися, вони відразу ж підняли голову і випустили пронизливі крики. Кришталеві промені на їх спинах вібрували з високою частотою, а резонанс звукових хвиль поширювався зі швидкістю, видимою неозброєним оком.

На передовій армії нежиті менші кришталеві вежі почали тріскатися і руйнуватися. Далі зелені промені світла почали безладно ставати безладними. У морі кісток одна за одною почали зникати зелені плями світла.

.

Здавалося, ніби все поле бою потемніло в одну мить.

���

Змінення сигналу прапорця

Міняйте сигнал прапора, ідіоти!

Її крижані очі відображали цю сцену, але вона, здавалося, зовсім не здивувалася. Однак Лорди Нежиті позаду неї вже розвернулися і заревли на своїх підлеглих.

На полі бою встановлювалися чорні прапори у формі мечів.

Лицар Еруїна все ще рухався вперед, немов розділяючи шлях у морі кристалічних скупчень.

.

Інкірста озирнувся на напрямок армії Мадари. Його темні очі були повні темних хмар, а чорні прапори відбивали густу тінь у глибині зіниць.

Господи, ми повинні знайти спосіб позбутися цих дивних речей!

.

Він не міг стриматися, щоб не скрикнути тривожно.

Як ви мене назвали, містере Інкірста?

.

— запитав Брандо, дивлячись на величезних чудовиськ, що раптово з'явилися в кристалічних скупченнях. Час від часу на них накидалися одне-два кристалічні скупчення, але він навіть не дивився на них і відрубував їм голови своїм мечем.

Поки ви можете допомогти Мадарі виграти цю війну, я буду працювати на вас, якщо ви не проти мати темного вельможу. Інкірста зціпив зуби і голосно промовив:

.

Таркус розколов мечем голову кришталевого скупчення. Він озирнувся і хотів щось сказати, але, трохи подумавши, похитав головою і не заговорив.

?

Брандо озирнувся на нього і з деяким здивуванням сказав: «У мене є Нежить в Імперії Круса». Ви не перший, містере Інкірста. Але чи можете ви представляти волю ртутного персоналу?

Темні вельможі вільні, а не тільки наша воля.

.

Брандо погнав коня вперед і похитав головою.

Ваша пропозиція дуже приваблива, пане Інкірста. Але я не хочу нікому погрожувати. Якщо ви готові приїхати в Абіс, щоб працювати на мене, я вітатиму вас. Але поки що давайте спочатку подумаємо, як перемогти.

.

Він голосно сказав: Допоможіть мені порахувати, скільки їх. Не пропустіть жодного.

.

Інджирста Сіель око відкрив рота і тупо дивився на Брандо.

.

Причина, чому він сказав ці слова, полягала в тому, що він був сповнений гордості. Подібно до того, як Брандо твердо вірив, що Чорний Лорд стане майбутнім Мадари, Інджирста також знав собі ціну. Він був генієм. Він ніколи цього не заперечував і пишався цим.

, 18 .

Навіть якщо це був Тарік, про якого ходили чутки, він ніколи не відчував, що поступається йому. Він був гордістю Блідої Троянди, першим вельможним, який завершив темне перетворення у віці до 18 років за сто років у центральному регіоні Моря Мертвого Місяця. Навіть його заступник Таркус, якого всі хвалили, міг тільки стояти за його спиною.

.

Він чітко дав зрозуміти, що людина, яка стоїть перед ним, безперечно усвідомлює його цінність. Він давно зрозумів, що інша сторона розуміє його навіть глибше, ніж його власне. Без сумніву, цей граф був ще й видатною особистістю, і тільки дурна людина буде заздрити доброчесній людині.

.

Ті, хто дійсно був вищим за інших, використовували їх лише для себе.

Ви в заціпенінні, містере Інджирсте? Брандо нахилив голову і сказав: Це битва за вашу країну. Я думав, що ти не хочеш віддавати цю славу Метиші.

. -

Вибачте, Інджирста одразу підняв голову. Його дещо панічний погляд пронісся полем бою. Вони знаходяться на сході і заході. Всього їх двадцять сім, ні, двадцять вісім.

Двадцять дев'ять.

.

Таркус мовчав, коли відповідав. Він вказав на нових кришталевих монстрів, які з'являлися на полі бою одного за одним, а потім озирнувся на свого напарника.

.

Обличчя Інкірсти чергувалося з червоним і білим.

.

Брандо не дивився на них двох. Метиша, допоможи мені порахувати.

.

Він підняв руку і злегка розтулив п'ять пальців.

���

Простір

���

Без попередження

.

Величезне кристалічне скупчення, яке кричало, раптом злетіло з моря кристалів. Він все ще в паніці розмахував кінцівками, явно не розуміючи, що сталося.

Потім другий, третій, четвертий

.

Одне за одним кричали кристалічні скупчення, а потім піднімалися з моря кристалічних скупчень. Далеко позаду армії нежиті володарі нежиті, які збиралися використовувати сигнали прапорів для віддачі наказів, раптом завмерли. Вони обернулися один за одним і ошелешено подивилися на цю сцену.

Тільки ця пара чорних, як смола, очей ще не мала й сліду емоцій.

?

Це таке?

Хтось нам допомагає! — раптом тихим голосом вигукнув хтось.

-, -, -

Двадцять сім, двадцять вісім, двадцять дев'ять

,

Але коли останнє гігантське кристалічне скупчення піднялося в небо, серед кристалічних скупчень зчинився раптовий переполох. Ця метушня розійшлася на всі боки, як брижі води.

.

Жінка на високій платформі обернулася і з холодним виразом обличчя подивилася на всіх своїх підданих.

.

Володарі нежиті, здавалося, прокинулися від сну.

!

Швидко, не гайте часу, атакуйте їх!

.

Вони віддавали накази на повні груди.

.

Кришталева вежа нежиті знову стала яскравою.

Пане Інкірста, зверніться до Вашої Величності. Ви знаєте, що нам потрібно.

, -

Брандо підняв праву руку, і двадцять дев'ять гігантських кристалічних скупчень були зафіксовані ним у повітрі, як іграшки. — сказав він Інкірсті зі спокійним виразом обличчя.

.

Метіша також подивився на майбутнього Чорного Володаря Мадари.

. -

Едні та її лицар дивилися на Брандо, як на бога. Просто подивившись на двадцять дев'ять чудовиськ, які не могли рухатися в його руці, вони могли зрозуміти, що це за велика сила.

.

Очі Квілл були сповнені світла.

Господи мій, я, Інкірста, відповів трохи ніяково.

Зараз не час обговорювати це, пане Інджирста. Нам потрібно думати лише про те, як перемогти. Брендель похитав головою. Навіть він був трохи здивований. Він думав, що зможе підняти щонайбільше дві третини з них, і цього буде достатньо.

,

Але в цей момент він відчув, що дивний спосіб мислення домінує над його нинішнім станом. Здавалося, що він дивиться на себе з вищого виміру. Сила законів у його тілі була неспокійною. Традиційні знання про час і простір, здавалося, покидали