Читати книгу - "Бурштиновий Меч 1-6, Ян Фей"

.

, я знаю, про що ти думаєш, але я не педантичний. Якщо сім'я Нідеван наважиться втрутитися в судовий процес, я не проти дозволити Імперії втратити дворянську сім'ю з довгою історією.

Дельфайн підняла очі, як блискавка, прикусивши нижню губу, дивлячись на нього.

Ви хочете, щоб я так сильно помер, графе?

Ви на це заслуговуєте, пані.

?

А раптом я один з твоїх людей?

Після короткої хвилини мовчання з темряви долинув дещо тихий голос доньки прем'єр-міністра.

Що? Брандо був приголомшений. Перш ніж він встиг зреагувати, він відчув, як пара тонких рук обіймає його ззаду.

Потім гаряче тіло міцно обійняло його.

,

Хіба ви не хочете врятувати римську даму, графе? Дельфайн підвела очі, її очі лякаюче світилися в темряві. Вона поклала підборіддя йому на плече і, затамувавши подих, сказала: «Я можу виправити свої помилки»

Що ви хочете сказати, міс Дельфайн? Брандо не поворухнувся і холодно запитав:

Таємниця Смарагду, мій Господи.

Серце Брандо перестало битися. Хоча він і очікував такої відповіді, але не наважувався так легко в неї повірити. Йому здалося, ніби навколо нього обвилася отруйна змія і виплюнула абрикоси. Як ви думаєте, я знову повірю вам, міс Делфайн?

.

Якби я була вашою жінкою, дочка прем'єр-міністра вдихнула гаряче повітря в шию Брандо.

Чи те саме стосується містера Елмана?

Дельфайн випустив скиглення, наче поранений звір. Брандо відчував, як її нігті впиваються в його спину. Він не міг не вдихнути ковток холодного повітря, думаючи, що накликав це на себе.

.

Він інстинктивно хотів відштовхнути цю отруйну жінку, але коли опустив голову, то побачив яскравий червоний колір. Дочка прем'єр-міністра закусила губу, і кров потекла з куточка рота, капаючи йому на груди, як зірки.

Мій одяг

,

Брандо не міг не скаржитися в душі, але похитав головою. Він не хотів бути таким розважливим з жінкою. Навіть якщо вона це заслужила, її не можна висміювати без причини.

,

Вибачте, міс Делфайн. Це була обмовка.

Він поклав руку на плече дочки прем'єр-міністра, бажаючи розлучити її, але Дельфайн міцно тримався за нього і прошепотів: Візьми мене, мій лорд граф

Ви з глузду з'їхали, міс Делфайн?

! ���

Я не божевільний. Тільки так ви можете довіряти мені, мій лорд графе. Якщо ти хочеш врятувати свого нареченого, ти можеш довіряти тільки мені

Вона сказала хрипким голосом: У вас не так багато часу, і я теж. Чи можете ви довіряти мені востаннє?

. -

Дельфіна притиснула обличчя до його тіла. Волосся на лобі було мокре і звисало на нефритовому лобі. Піт ковзнув по кінчику її носа. — сказала вона тихо, але тон її був дуже спокійний.

Брандо відчув, як рука Дельфайна щось шукає на ліжку позаду нього, але не звернув на це особливої уваги. Він похитав головою і сказав: Це неможливо, міс Делфайн. Якщо ти дійсно хочеш спокутувати свої гріхи, у мене є інші способи

.

Але не встиг він закінчити, як Дельфіна вже встала навшпиньки і обхопила руками його потилицю, затуляючи йому рота.

.

Очі Брандо розширилися. Він відчув, як холодна рідина пройшла через рот Дельфайна.

Фіолетові очі дочки прем'єр-міністра зустрілися з його поглядом, і вони наповнилися гордістю.

1266

Розділ 1266

Дочка прем'єр-міністра подивилася на нього своїми фіолетовими очима, повними гордості.

Золоте вино Гофвальда, як у прекрасної жінки, є найкращою нагородою для найхоробрішого чоловіка, мого пана.

Ти

.

Брандо побачив, що предмет у руці дочки прем'єр-міністра був його Похвальним Рогом. Він хотів озирнутися і щось сказати, але, випивши золоте вино, його розум загорівся.

,

Ф кк, знову

Дельфайн примружила очі, дивлячись на чоловіка, як на кішку.

Сьогодні ввечері я належу тобі, мій пане

.

— сказала вона, зітхнувши.

Що стосується решти слів, то Брендель не міг їх чітко почути.

.

Каюта злегка погойдувалася, як брижі на поверхні моря. Казали, що русалки тихо співатимуть глухої ночі, випускаючи ридаючу пісню, заманюючи матросів потонути.

.

Це був пронизливий голос, як у кішки, що супроводжувався м'яким задиханням. Це було схоже на нявкання, наче плач, і ці два звуки змішалися разом.

,

Тієї ночі Хуан Хо і пан Лю не побачили, як міс Дельфаєн піднялася з нижньої каюти.

З моря зійшли перші промені ранкового сонця, забарвивши все море в золотистий колір.

.

На південь від Таврійської протоки в глибинах моря Валтана були місця, які, як кажуть, були оповиті темрявою. Ще пів року тому сонце не сходило. Однак морський шлях був безлюдним, і туди мало хто ходив. Тому чутки поширювалися лише серед кількох людей, і не могли бути підтверджені.

,

По крайней мере, в Тельській протоці сонце все одно сходило і заходило. Це було нормально.

,

М'яке сонячне світло пробивалося крізь ілюмінатор, освітлюючи темну каюту. Світло пробивалося крізь білосніжні простирадла та безладну ковдру, а також спокусливу білосніжну спину та плечі та чорне волосся, яке було оголене.

.

Брандо застогнав і сів на ліжко з розколюючим головним болем. Коли він побачив Похвальний ріг Гофвальда, який був кинутий в узголів'я ліжка, і дочку прем'єр-міністра поруч з ним, яка була щільно притиснута до м'якої подушки, у нього не могла не боліти голова.

.

Все, що сталося напередодні ввечері, повернулося до нього.

Треба було сказати, що ця дочка прем'єр-міністра була відома як найкрасивіша жінка столиці. Вона справді була рідкісною красунею. По крайней мере, з тих пір, як він прийшов на цей світ, її зовнішність і темперамент можна було вважати одними з кращих серед усіх жінок, яких він бачив. Ніхто навіть не міг зрівнятися з нею.

.

У порівнянні з красунею номер один Еруїна, принцесою Грифіною, дочка цього прем'єр-міністра була більш зрілою і знала, як використовувати свою чарівність. У порівнянні з людською принцесою номер один під владою Святого Вогняного Собору, темперамент принцеси Грифіни був ще більш видатним. Вона була схожа на отруйну змію, яка обманом змушує смертних проковтнути заборонений плід, сповнений смертельної краси.

Звичайно, це не було перебільшенням.

Це була жінка з серцем, схожим на отруйну змію. Брандо знав це дуже добре.

.

Точніше, навіть зараз він не наважувався легко довіритися цій жінці. Однак він не очікував, що за таких обставин все одно потрапить до неї в пастку.

Однак він подивився на Дельфайна, який спав міцно і спокійно, і серце його засум'яніло. Незважаючи ні на що, це був її перший раз, і дочка цього прем'єр-міністра зробила