Читати книгу - "Бурштиновий Меч 1-6, Ян Фей"

Брандо холодно подивився на цю порочну жінку, але в його серці не було співчуття.

1265

Розділ 1265

Не вмерла, ха-ха

.

Дельфайн обома руками стиснув зап'ястя Брандо. Кінчики її пальців зігнулися, ніби вона намагалася відірвати його руку від своєї білосніжної шиї. Її груди розширилися, і з горла долинуло майже нечутне зітхання.

Її темно-фіолетові очі, які відрізнялися від очей жителів Імперії, швидко розфокусувалися. Її зіниці розширилися, а в очах з'явився райдужний колір. Світло поступово тьмяніло. Вона з останніх сил ляснула по своїй сталевій руці, і вени на тильній стороні її майже прозорої руки люто випиналися.

,

Воля темряви панувала над розумом і думками Брандо. Його очі відбивали холодне світло магічного кристала в кімнаті, і в ньому відбивалося бліде і спотворене обличчя дочки прем'єр-міністра. Вона Сіель око відкрила рота, оголивши білосніжні зуби, рожевий язик, горло і мигдалини. Нестача кисню змушувала її рот відкриватися і закриватися, як риба на обробній дошці.

.

Викривлене серце Брандо було певною мірою задоволене цією сценою. Ця порочна жінка заслуговувала на зустріч з леді Мартою в її найпотворнішому стані. Це був суд і покарання не тільки для римлянина, але і для тисяч людей, які загинули в катастрофі.

,

Але коли він подумав про слово «випробування», серце Брандо прояснилося. Перед ним з'явилося зарозуміле обличчя Срібної Королеви. Хоча ілюзія зникла в одну мить, вона все одно змусила його вирватися в холодний піт.

Його гнів трохи вщух. Він раптом зрозумів, що його вчинки нічим не відрізняються від тих, які він зневажав. Якщо він дав волю своєму гніву і вбив цю жінку, то яка була різниця між його вчинками і діями дикого звіра?

Подумавши про це, напружені м'язи Брандо трохи розслабилися.

.

Дочка прем'єр-міністра, здавалося, знайшла слід порятунку в безкрайній безодні. Вона відчайдушно дихала, ніби хотіла втиснути в легені останній шматочок повітря. Вона скиглила, і незабаром Брандо відчув, як холодні сльози покотилися на тильну сторону його долоні.

,

Коли ви плачете, ви не думаєте, що люди, яких ви образили, також плачуть через вас

-

Дельфайн слабо похитала головою. У темряві бліде обличчя дівчини було сповнене слабкості і жалю. Брандо подивився на жінку, не знаючи, чи вона занадто боїться, чи просто прикидається. Він глибоко розумів, що ця жінка була ретельно одягнена для маскування і брехні. Це знання зробило його трохи холоднокровним, і він заплющив очі на цю сцену.

Римлянин Вона не померла

.

Донька прем'єр-міністра тупо дивилася вперед. Нестача кисню ледь не засліпила її. Її волосся капало мокрим і спадало на чоло. Вона рясно пітніла, повністю промочила одяг і приклеїла спиною до вологої каюти.

.

Але коли вона відкрила рота, то затиснула центр ваги і ледь не зціпила зуби, щоб вичавити останнє слово.

Брандо був шокований. і він підсвідомо відпустив руку, і Дельфі впав на підлогу, як купа бруду.

?

Звідки ви дізналися?

. -

Донька прем'єр-міністра опустила голову і боляче прикрила шию. На її білосніжній стрункій шиї було коло фіолетових синців, але вона не наважувалася витрачати час даремно. Її голос був трохи хрипким, коли вона відповідала.

Вона в сутінках

?

Але Брандо зовсім не переймався її болем. Він прямо схопив її за комір і підняв з підлоги. Хто вам все це розповів?

.

Він не вірив, що Дельфайн сама знайшла відповідь. Її знання і сила не були достатніми для цього, якщо тільки вона не була ще й переселенцем. Але донька цього прем'єр-міністра, очевидно, не була.

Я побачив

?

Ви бачили?

.

Брандо схопив жінку за комір і притиснув її рукою до стіни каюти. — тихим голосом спитав він.— Як ви гадаєте, я вам повірю, міс Делфайн? Довірі людей є межа. Колись ми давали тобі шанс, але ти ним не дорожив.

.

Я бачив це на власні очі. Я також знаю твою таємницю, Дельфайн у відчаї опустила голову, і її рот відкривався і закривався, коли вона відповідала.

.

Її голос був настільки слабким, що його майже не було чутно.

.

Але Брандо все одно почув це.

Він жахнувся і був шокований. У чому секрет?

.

Дельфіна підняла голову і з усіх сил намагалася притулитися до його вуха. Вона злегка задихалася і тихо сказала: Не хвилюйся.

.

Бурштиновий меч.

.

Брендел нахмурив брови, відчувши її подих на мочці вуха, але зітхнув з полегшенням. Принаймні це не так секретно.

Але слова Дельфайна все одно змусили його замовкнути. Чи справді вона це бачила? Як це побачила ця жінка?

?

Після хвилини мовчання Брандо холодно сказав: «Ти хочеш поторгуватися зі мною?

.

Дельфайн слабо похитала головою.

Я знаю, що ви за людина, граф пане, я тільки прошу справедливого суду

! ���

Брандо холодно подивився на жінку, розв'язав руку і похитав головою. Я сам не мав наміру вбивати тебе, але ти отримаєш суд, на який заслуговуєш. Коли ми повернемося в Абіс, я передам вас Її Королівській Високості. Навіть якщо він буде непрощенним злочинцем, я дам йому гідність, на яку він заслуговує

Сказавши це, він, здавалося, розслабився.

.

Брандо міцно стиснув губи. Якщо чесно, він хотів убити цю жінку своїм мечем, або просто задушити її до смерті в гніві.

Але в останню мить він прийшов до тями, що викликало у нього дещо жаль, але й дещо радість.

.

Він глибоко розумів, що не має на це права.

.

Він міг позбавити життя будь-кого на полі бою, але він не міг легко засудити когось. Він мав таку силу і владу, але чим більше він це розумів, тим ретельніше стримував темну сторону свого серця.

.

Чим вищою вона була, тим більше вона звикла керувати долею інших, тим легше було бути засліпленою владою. Срібна Королева була неподалік від Інь Цзяня, і її кінця було досить, щоб змусити насторожитися.

Брандо не бажав, щоб настав день, коли не тільки його вороги, а й оточуючі його люди зазнають від нього шкоди. Царство мудреців було не тільки про владу, а й про розуміння самої влади. Зрештою, це була добра воля, яку Марта дарувала смертним. Інакше, наскільки б він відрізнявся від сутінків?

Темрява затихла, залишилося тільки м'яке дихання чоловіка і жінки.

Але в темряві Брандо побачив яскраве світло, що спалахнуло в світло-фіолетових очах Дельфайна. Провівши з нею деякий