read-books.club » Публіцистика » Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль 📚 - Українською

Читати книгу - "Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль"

341
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Коли кулі співали" автора Роман Миколайович Коваль. Жанр книги: Публіцистика / Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 209 210 211 ... 249
Перейти на сторінку:
лікарськоі допомоги. За місць цього всього москалі на Украіну присилають цілі потяги голодних агітаторів, цілі потяги комуністичноі літератури, цілі міліони мішочників та спекулянтів і безліч «карательних отрядів» для заспокоєння селянства.

По комуністичному виходить, що правда може бути лише тоді, коли украінці своім трудом будуть харчувати всіх московських, жидівських, латишських та китайських дармоідів.

Комуністи мобілізують наших людей і відправляють іх без зброі аж до Сібіру, і наші мобілізовані примушені кинути свій рідний край в великій небезпеці і іхати захищати Сібір для комуністів.

Багато наших мобілізованих побачили і зрозуміли, для чого іх мобілізували і за який комуністичний рай іх посилають битися, поприходили до дому. Перша мобілізація на Украіні комуністів провалилася. Вони мають надію об'явити другу мобілізацію. Але можна зпевненістью наперед сказати, що на другу селяне зовсім не підуть.

От же селяне! Ви бачили і пережили на своій шкурі багато непроханих гостей-чужинців: і гетьманців, і німців, і деникінців і комуністів. Всі вони лише багато обіцяли і нічого не дали. Нарешті прийшов час, коли кожен украінець повинен зрозуміти, що ніхто нізвідки і нічого йому не принесе, а коли прийде, то й останнє забере, Украінський селяни і робітник зможе лише тоі спокійно працювати і споживати все те що він придбав, коли на Украіні буде нечужа, А СВОЯ АРМІЯ і коли Украіна буде САМОСТІЙНОЮ РЕСПУБЛІКОЮ.

Селяне! Ваше щастя, ваша доля в ваших руках. Пора проснутись! Бо далі буде пізно, проспите все! Зараз по всій Украіні вибухли повстання проти комуністів; разом з тим загорілось огнище в Холодному Яру. Тут зібрались вірні сини Украіни — гайдамаки, котрі зійшлись задля чесного виконання заповіту великого пророка нашого Т. Шевченка. Отже, хто почуває себе громадянином землі української, той повинен без всяких вагань вступити в наші ряди нечекаючи, поки його комуністи заберуть проти нас або поки ми будемо мобілізувати. Час дуже серьозний, легковісить не можна.

Годі бути байдужими до справи. Байдужість і нерішучість нас губить. У чужинців порятунку шукати немає чого, треба кувати свою рідну, міцну як скеля дісціпліновану Украінську армію, то це єдине, що зможе спасти нас від всяких окупантів.

ВСІ ДО ЗБРОІ!

ХАЙ ЖИВЕ МОГУТНЯ ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ!

ХАЙ ЖИВЕ УКРАІНСЬКА НАРОДНЯ САМОСТІЙНА РЕСПУБЛІКА!


Вересень 1920 р.

Украінський Окружний Повстанський Комітет

м. Чигирин


З фондів Черкаського обласного краєзнавчого музею.


7. «До зброї!». Відозва Окружного повстанського комітету до українців, мобілізованих у Червону армію, із закликом приєднатись до повстанців. Вересень 1920 р

Документ № 33
До зброї!

Московські більшовики-комуністи призвали вас в червону армію нібито на захист революції, на захист прав народних. Але чи в дійсності це так? Ні. Це неправда. Ганебна брехня. Коли ви краще придивитесь до їхньої роботи, то вам ясно стане, що московські комуністи своїми брудними руками заплямували і революцію, і навіть саму ідею соціалізму.

Які ж ви народні права будете захищати в червоній армії? Хіба ті, що допоможете москалям та жидам грабувати свій рідний край. Палити села, котрі повстають проти московської неволі. Здіймати останню полатану сорочку із своєї убогої, всіма обкраденої матері України. Ні, ви цього не повинні робити, хоч вас на це призвали… Кожен із вас мусить зрозуміти, що комуністи боряться проти самостійної України, проти того, що нам дороге і що нам необхідне в житті. За що український народ в кривавій боротьбі віддав життя багатьох своїх найкращих синів.

Панове старшини та козаки!

Невже ж ви не чуєте, невже ж ви не бачите людського плачу? Невже ж ви не знаєте, що Україна знов повстала проти чужинців? Навколо вас вже гуляють повстанці-гайдамаки з свяченими ножами… Вони кличуть вас, поки не пізно, кинути червону армію і негайно вступити в ряди повстанців на боротьбу за кращу долю УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.

Той, хто буде і надалі залишатися в червоній армії, буде рахуватися зрадником і буде покараний, як і всі московські комуністи. Ті мобілізовані, котрі кинули армію і повернуться додому, котрі побачили на власні очі, що з себе уявляє червона армія і за який комуністичний рай вони борються, мусять негайно вступити в ряди повстанців і принести належну користь своєму народові. Тих, хто сидить вдома, тримається своєї хати і береже свою шкуру, то той загубить все. Нехай не забуде, що ворог не спить і що, коли ми всі будемо розпорошені, нас легко буде зловити комуністам.

Будемо всі організовані в бойовий час і тоді ми хутко поженемо ворога аж до Москви.

ДО ЗБРОЇ!

ДО БОРОТЬБИ!

ЗА УКРАЇНСЬКУ НАРОДНЮ САМОСТІЙНУ РЕСПУБЛІКУ!

ХАЙ ЖИВУТЬ ПОВСТАНЦІ!


Вересня 1920 року

Ставка: Холодний Яр

Український окружний повстанський комітет.


ДАПО, ф. Р. 2048, оп. 2, спр. 154, арк. 142.

Особливості мови документа збережено.


8. Листівка повстанців Холодноярської округи від 15 травня 1921 р

Документ № 34
Хто такі повстаньці і завіщо вони борються?

З того часу, коли появився в природі чоловік, самаж природа створила і закони, по котрим чоловік повинен прожити свое земне житя.

Всякий чоловік, живучи на землі по закону природи, маэ повне право трудитись на землі, користуватись своім трудом, вільно висказувати своі думки — от-се головні законы за для земного життя

1 ... 209 210 211 ... 249
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль"