Читати книгу - "Місто грішних душ, Ірина Кузьменко "
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Я сьогодні в ролі рятівника. Не бійся мене.
Серена ще кілька секунд продовжувала сидіти в кутку, до тих пір, доки не відчула приступ нудоти. Тіло відреагувало миттєво. Вона різко піднялася й, закривши долонями груди, вибігла з кімнати.
— Лайно! Приїхав договорів підписати, а бігаю за дівкою! — піднявшись, промовив Ісаак.
Піднявши з підлоги мобільний телефон, пішов за дівчиною.
Серена побігла в санвузол і закрилася в кабінці. За кілька хвилин, важко дихаючи, вийшла з кабінки й, включивши воду, вмила обличчя. Тіло в агонії трусилося, і вона сповзла по стінці. Коли двері відчинилися, Серена навіть не поглянула, хто зайшов.
— Ось я тебе й знайшов, втікачко! — почувши чоловічий голос, Серена сконфузилася й підняла голову.
Дівчина тремтячими руками намагалася закрити руками груди. Ісаак нахмурився й подав їй руку. Серена захитала головою і повільно піднялася. Схиливши голову, дівчина відвернулася й важко зітхнула. Ісаак, наблизившись, обережно провів рукою по її спині. Серена, відчувши його дотик, миттєво відсахнулася вбік і, насупившись, поглянула на нього.
— Які прекрасні смарагдові очі, — схиливши голову набік, прошепотів Ісаак.
— Що ви зробите зі мною? — тихо запитала Серена й похитнулася.
Ісаак швидко одягнув на неї жакет і, взявши на руки, відповів:
— Рятуватиму!
Лука зайшов у кімнату, в якій сиділа Марина. Дівчина, побачивши його, піднялася з крісла.
— Містере Неро…
— Заткнися, Марино! — різко сказав Лука. — Будеш говорити, коли я дозволю!
Марина скривилася й кивнула.
— Що ти підсипала Серені в напій? — присівши в крісло та пильно дивлячись на Марину, запитав Лука.
— Я не розумію, про що ви говорите! — знизала плечима Марина.
— Не грайся зі мною, дівчисько! — гримнув Лука, і Марина здригнулася. — Чолов’яга, якому ти продала Серену, вже про все мені розповів. Але я також хочу почути все від тебе!
Марина, поглянувши на Луку з-під лоба, хмикнула.
— І що ви мені зробите, містере Неро? — з відразою промовила. — Я знаю про вашу маленьку таємницю!
Лука спохмурнів і, піднявшись із крісла, підійшов до Марини та, схопивши її за горло, процідив крізь зуби:
— Той, хто багато знає, довго не живе. Ти про це повинна знати, Марино!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Місто грішних душ, Ірина Кузьменко », після закриття браузера.
