Читати книгу - "10 успішних компаній. Нова якість підприємництва в Україні, Олег Криштопа"

сам», у буремних дев’яностих не витримала випробування вибором і геть втратила естетичний смак. У кого були гроші, купували все, що блищить. У кого їх не було, вдовольнялися безформними тумбами і шафами з руїн меблевих комбінатів. Аж поки дешевий імпорт не добив їх остаточно. Врешті ми опинилися в ситуації вибору без вибору. І лише в останні роки на хвилі популярності всього українського зі здивуванням дізналися, що українські якісні меблі — таки є. Коштують вони, звісно, не дуже дешево, борсаються в умовах жорсткої конкуренції, але свого споживача вже завоювали. Серед них і «Woodwerk».

 

ЦІНА vs ДЕРЕВО

Ціни на вироби «Woodwerk» вищі за економваріант. Журнальний столик ви зможете купити за дві з половиною тисячі гривень, стіл — у залежності від складності — від п’яти до дванадцяти тисяч гривень, диван — кілька десятків тисяч. Це при тому, що дизайн доволі простий, стриманий. Проте всі вироби — з натурального дерева. Жодного вам ДСП чи МДФ. ­Засновник компанії Артем Пономаренко робить ставку на середній клас:

— Ми для себе почали робити висновки і розуміємо, що треба йти не у преміум-сегмент, а орієнтуватися на середній клас. Хоча конкуренція значна. З’явилося багато виробників, які можуть робити меблі дешевше і які справді роблять дешевше. Можливо, простіше, можливо, не так якісно, можливо, з інших матеріалів. Але теж сучасні і якісні меблі. Зараз такі меблі можна купити навіть в «Епіцентрі».

 

ПОЧАТКИ

А починалося все у далеких дев’яностих. З моди на більярд. Батько Артема зайнявся продажем більярдних столів, київ та іншого обладнання для гри. Його доставляли з Китаю і навіть Куби. Обходилося це недешево, до китайської продукції було багато питань щодо якості, але прибуток це приносило. На початку 2000-х років вирішили створити власне виробництво. Але криза 2008-го сильно вдарила по цьому сегменту бізнесу. Нові більярдні клуби не з’являлися, почали закриватися навіть ті, що вже існували. Попит упав. А у 2013 році зник повністю. Бізнесу потрібно було терміново переорієнтовуватися на щось інше. Оскільки на той час уже мали невеличку меблеву фабрику в Києві, то довго не сумнівалися, в якому напрямку рухатися.

 

ІДЕЯ ВЖЕ БУЛА

Зайнятися меблями Артем думав ще раніше. Він кілька разів бував у Голландії, куди їздив до партнерів по бізнесу, і йому дуже сподобалися тамтешні вироби. Прості, без зайвого пафосу і водночас зручні та функціональні. Вони дещо відрізняються від скандинавських якраз мінімалізмом. Від італійських та іспанських — простотою та нижчою ціною. Озирнувшись на український ринок, де переважали або дешеві й неякісні вироби з ДСП, або дуже дорогі елітні меблі, причому «пшонкастайл», Артем вирішив, що терміново потрібно робити щось подібне в Україні.

 

НАЗВА

Терміново не вийшло. Запуск нового бренду затягнувся більш ніж на два роки. Придумування дизайну, налагодження виробництва, треба було ще переконати у правильності обраного шляху команду, врешті, придумати назву.

— Десь два роки пошуку себе, пошуку назви, — згадує Артем. — Дійшли до «Woodwerk», це також слово голландського походження, що означає «робота по дереву». Воно запам’ятовується, всі казали, що назва подобається. І ми на ній зупинилися.

Перша серйозна презентація була у 2013 році. «Woodwerk» взяв участь у виставці дизайнерів.

Ніша простих якісних меблів у середньому ціновому діапазоні тоді була абсолютно незайнята. І «Woodwerk» потрапив просто у яблучко.

 

ПЕРШІ ТРУДНОЩІ

На невелику фабрику посипалися замовлення. Утім, виявилося, що виконати їх не так і просто. Бракує обладнання.

Потужності були маленькі, — зізнається Артем. Коли почали займатися меблями, зрозуміли, що не вистачає обладнання для виробництва. Хоч більярдний стіл — складна конструкція, але якихось особливих верстатів не потребує. Тому довгий період компанія все, що заробляла, інвестувала в обладнання.

Проте труднощі було подолано. Найголовніше: ідеї Артема нарешті підхопив персонал компанії, який раніше дивився на нього, як на дивака.

— Складно було пояснити столярам, що стіл, який робитимемо, буде не фарбований, а з металевої чорної труби. Вони на мене дивилися трошки… Мовляв: хто таке купуватиме? Але коли вони побачили, що це класно виглядає, що є якийсь інтерес, що це можна робити, можна продавати, то більше підтримки стало з боку тих людей, що в нас працюють.

 

ПРОЦЕС І КОМАНДА

«Woodwerk» невелика компанія. Починається вона, звісно, з голови — тобто засновника Артема Пономаренка. Він не тільки очолює компанію, обирає напрямки розвитку, але й займається дизайном. Формулює ідеї. Після цього в роботу включаються конструктори. Їх на фірмі двоє.

— Я їм роблю невеличкі ескізні креслення. Я не володію всілякими дизайнерськими програмами типу «3D Max», та й часу вчитися