Читати книгу - "В іншому світі без благословіння богів: шлях до величі, Sunley"

В нього вже було певне розуміння того який стиль бою йому підходить краще всього.

Спайк злегка зітхнув.

— Добре. Але швидко.

Лавка не мала назви. Лише табличка з кованим малюнком перехрещених мечів — стерта, майже невидима. Дарк торкнувся дверей: важкі, з грубого дерева, оббиті металом. Пахло маслом і старим залізом.

Тут не продають легенди. Тут продають інструменти.

Спайк коротко кивнув.

— Заходь.

***

Підходячи до відділення гільдії магів, Дарк відчував вагу на поясі. Простий стальний меч, грубої ковки, без прикрас. Звичайний.

Ледь вистачило. Довелося витрусити решту мідяків, що залишились ще з селища. Але є меч.

В кишені тягло порожнечею, але в голові було важко — не від турбот, а від надміру планів.

Бібліотека. Потрібна з перших днів. Спершу — загальна магія. Потім — шукати застосування. Алхімічна лабораторія. Може, буде зілля мани? Якщо знайду, тренуватимусь без зупину. Не можна втрачати жодного дня.

Його жадібність до знань пульсувала, наче окрема жива істота.

Хочу все. І зразу. Магія. Трави. Артефакти. Все, що може дати мені силу в цьому світі.

Дарк навіть не знав, за що хапатися спочатку.

Було вже темно. Біля входу стояла Ліанна — нерухома, ніби статуя. Але коли побачила Дарка, плечі трохи опустились, а з грудей вирвався короткий, тихий видих.

— Ми вже отримали відповідь, — голос її був рівним, хоч і з ноткою напруги. — Можемо вирушати. Сьогодні заночуємо вже в академії. Завтра — інструктаж. А вже післязавтра почнемо навчання.

Дарк кивнув. Не сказав нічого.

Почнемо вчитись. Нарешті.