Читати книгу - "Опора, Moon Grey"

- Ти ба… - видихнув Нейрон. – Так ось воно що! Треба переписувати історію. І я здається знаю, як поєднати непоєднуєме. Коли маленька країна об'єднує увесь світ. 

Він поцілував шанобливо малюнки, поклав їх разом з нотатками в Книгу і та проковтнула їх в свою глибину.

- Піду, - мовив Нейрон сам до себе, - треба з м’язистим спільно скрині Незвіданого відкрити.

І він майнув щодуху нагору.

- Лети, лети, - скреготнула зубами Смерть. – А я ще дам цьому Організму пожити, здається що ти ключовий елемент в цих формулах.  Може вдасться згодом, використавши тебе, повернути собі Вічний Спокій.