read-books.club » Сучасна проза » Ти мене зрадив, Лада Короп 📚 - Українською

Читати книгу - "Ти мене зрадив, Лада Короп"

54
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Ти мене зрадив" автора Лада Короп. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Ти мене зрадив, Лада Короп» була написана автором - Лада Короп, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Сучасна проза".
Поділитися книгою "Ти мене зрадив, Лада Короп" в соціальних мережах: 
Я відкрила двері квартири та тихо увійшла, зняла легкі босоніжки й пішла до кухні. Я хотіла приготувати романтичну вечерю й порадувати коханого, але раптом почула якісь голоси. Вони лунали з спальні й належали Віктору та ще якіїсь жінці. Підійшовши ближче стала прислухатися до голосів. – Вітю, й довго це триватиме? - запитала жінка й її голос був дуже знайомим. – Що саме? - перепитав чоловік. – Наші стосунки. Ми й надалі будемо ховатися наче діти тримаючи в дурнях наших знайомих й твою Лану. Переживши зраду чоловіка Мілана думала, що гірше вже не буде. Та чи могла вона подумати що колись сама стане розлучницею. Знову переживе зраду й наче фенікс повстане з попелу.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 ... 50
Перейти на сторінку:
Пролог

Мілана.

Це був звичайний літній вечір, коли я поверталася додому. Саме сьогодні я дізналася, що здорова, лікування, яке я проходила завершилося успішно. Декілька років ми з моїм чоловіком намагалися завести дитину, але після багатьох спроб все марно. Тому саме я наполягала на тому, щоб пройти обстеження. І після довгих вмовлянь Віктор таки здався. І ось вже довгих два роки я приймала ліки та проходила потрібні процедури, щоб нарешті змогти стати матір'ю. Цього ранку прийшли результати моїх аналізів та обстежень й диво таки сталося. У мене все добре. 

На радощах я відпросилася з роботи, накупила фруктів та шампанського й швидко помчала додому. Серце відбивало шалений ритм, я з хвилюванням підіймалася на третій поверх, де знаходилася наша квартира. Відкрила двері та тихо увійшла, зняла легкі босоніжки й пішла до кухні. Я хотіла приготувати романтичну вечерю й порадувати коханого, але раптом почула якісь голоси. Вони лунали зі спальні й належали Віктору та ще якійсь жінці. 

Підійшовши ближче стала прислухатися до голосів.

 – Вітю, й довго це триватиме? - запитала жінка і її голос був дуже знайомим. 

– Що саме? - перепитав чоловік.

 – Наші стосунки. Ми й надалі будемо ховатися наче діти тримаючи в дурнях наших знайомих і твою Лану. 

– Натусю, люба, зачекай ще трохи. Обіцяю, що дуже скоро поговорю з дружиною. Просто зараз вона у такому стані, що я не можу її покинути, - сказав Віктор, а мені наче ніж у серце встромили. 

Як він міг? Та ще й з Наталею моєю найкращою подругою. Тепер вже колишньою. 

– Справді? Вітю, скільки разів тобі повторювати Лана не хвора. Вона просто вміло маніпулює тобою от і все. 

– Нато, ти не права. У Лани безпліддя, вона наче невгамовна бігає по лікарях намагаючись вилікуватись. Для неї розлучення буде ударом. 

– Так? А те що твоя дитина ростиме без батька це для неї не буде ударом? А тебе тільки твоя неповноцінна хвилює, - крикнула Ната і я вкотре впевнилася, як небезпечно повністю довіритися чужій людині.

 – Яка ще дитина? - не зрозумів Віктор. 

– Наша, Вітю. Я вагітна від тебе, тепер навіть не знаю залишати цю дитину чи ні.

 – Натусю, але як? Ми ж навіть не одружені. І взагалі мені хотілося трохи пожити для себе. Провести більше часу з тобою. 

Слова чоловіка все розклали по своїм місцям. 

Він був наче доросла дитина, яка ще сама потребує материнської уваги. Навіть якби у нас народилася спільна дитина йому б вона була непотрібна. Піддавшись пориву я різко відчинила двері й увійшла. 

Ната та Віктор оголені лежали у ліжку обіймаючи одне одного й від подиву витріщилися на мене. 

– Нато, не потрібно ніякого аборту, твоя дитина повинна мати батька. Ми розлучаємося з Віктором.

 – Лано, ти ж чорт, коли ти прийшла? - крикнув Віктор й почав шукати свої штани. 

– Не важливо, я бажаю вам щастя з Натою, а тепер, будь ласка, збирайте свої речі й вимітайтеся звідси, - ці слова далися мені дуже важко. У горлі стояв ком, а на очі набігали сльози.

 – Лано, заспокойся, будь ласка, ти все не так зрозуміла. Дозволь я тобі все поясню, - почав виправдовуватися Віктор й це виглядало так огидно. 

Мій чоловік виявився звичайним негідником. Але попри все це я кохаю його й не уявляю як зможу забути. 

– От і прекрасно, все налагодилося саме по собі. Вітю я йду, чекатиму тебе внизу, - промовила Наталія й гордо підняла підборіддя. 

Я дивилася на цю картину й мріяла як найшвидше позбутися цих двох. В грудях стисло від болю й ще трохи здавалося втрачу свідомість. 

– Лано, може ти ще передумаєш? Бо якщо я піду, то більше не повернуся. Ти ж розумієш, - почав погрожувати мені мій чоловік. 

– То йди, все одно після того що сталося не знаю як ми будемо дивитися одне одному в очі. 

– Гаразд, якщо ти так хочеш. Вона хоча б дитину народити мені зможе, а то тебе весь час доводилося тільки жаліти, - промовив Віктор. 

– Та пішов ти до біса, – зривається у мене з губ. Не витримавши даю сильного ляпаса цьому виродку від чого він навіть трохи зігнувся.

Саме сьогодні кладу крапку на нашому подружньому житті. Більше ніхто й ніколи не буде розповідати мені як жити. Досить. Ця зрада змінила мене назавжди.

 

Шановні читачі якщо вам сподобався початок історії діліться своїми думками й не забувайте про зірочки. Буду дуже вдячна. Приємного читання!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ти мене зрадив, Лада Короп», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ти мене зрадив, Лада Короп"