Читати книгу - "Феномен Фенікса"

2 °CЕМТЕМБЕРА до РІЗДВА ХРИСТОВОГО.

Невідомо де подівся ревізор, який спеціальним космічним кораблем летів нас перевіряти на предмет наявності в нас патріотизму і відсутності корумпованості — ці два пороки нині всім властиві. Патріотизм і хабарництво. Приємне з корисним. Особливо ці дві категорії присутні нашим політикам…

Мене знову витягували з каюти… Хоча при чім тут я, коли захворів наш лікар? У нього буцімто душевний зрив. Уявив себе народним депутатом і бореться за народ — так йому й треба. А постраждав від одноманітності польоту. Члени екіпажу йому набридли до чортиків. Так ніби депутати йому не набриднуть в сесійній залі. Які одне й теж теревенять. Нудьга. От і поплив лікар, уявивши себе народним депутатом невідомо, правда, якого народу. Так йому й треба! Бідолашний той народ, який невідомо… який…

Проте лікують чомусь мене. Заявив протест компанії НАСА і заодно компанії «Дженерал моторс».

Десь узявся на кораблі психолог. Бесідував зі мною… власне, я з ним… Закликав його триматися і не падати духом — політ скоро завершиться успішно… Чомусь успішно, а чому саме успішно — хто його знає!

13 ЧИСЛО ВІД ВОЦАРІННЯ ДІОКЛЕТІАНА.

Почув вражаючу!!! Новину!!! Виявляється!!! Про тих двох пацюків незвичайних, як і приходили в мій сон якимось робом дізнався якийсь Гоголь. Хто йому передав мій сон з корабля? Виявляється!!! Той Гоголь, котрий… Без мого відома мій сон з пацюками вже використав у своїй комедії «Ревізор». Вона буцімто вже йде в Петербурзі…

З успіхом! Сам цар на ній присутній (треба вияснити яким саме?). Повернувшись з польоту на Марс, передам на Гоголя в суд. Яке він мав право? Без мого дозволу? Використовувати? В своїй комедії мій сон.

Треба проконсультуватися з юристами і почати проти Гоголя судовий процес. Негайно. Прямо зараз же! Сон з пацюками — мій приватний сон. Я його вже давно приватизував — ще до нашої ери! Та яке він має??? Право??? В суд!!!

Негайно в суд!!!

ЧИСЛО. ЯКЕ — НЕ ЗНАЮ ТА ЦЕ Й НЕ ВАЖЛИВО. ЗРЕШТОЮ ТЕ ЧИСЛО, ЩО ТРЕБА.

Летимо. Через терни до отих самих… зірок. Наш політ на Марс все ще чомусь триває і все ще чомусь триває успішно. Дивно.

Сьогодні відправив урядову телеграму в Петербург панові Гоголю. З протестом проти використання мого приватного — і приватизованого сну з пацюками в його комедії «Ревізор». Телеграму на всяк випадок факсом продублював. Передав її по рації. Подзвонив по телефону. Передав Інтернетом. І, на всяк випадок, через знайомого дядька, який на Марс продавати ніжинські огірки віз.

ЧИСЛО. (ГОСПОДИ, ЯК МЕНІ НАБРИДЛИ ЦІ ЧИСЛА!!! КОЛИ ВЖЕ ЇМ НАДІЙДЕ КРАЙ???)

Йдучи снідати в кают-компанію, дорогою забіг в юридичну консуль— тацію. Попросив, щоб мене у зв’язку з польотом на Марс прийняли поза чергою (космічний корабель «Геліос» не може чекати). Прийняли. Проконсультувався з юристами як викликати Гоголя на дуель? За використання мого сну з пацюками. Без мого відома. В його комедії «Ревізор». Застеріг: я цього так не залишу! Стрілятися будемо доти, поки він не вилучить із свого «Ревізора» мій сон…

2006-й РІК. (З НАБЛИЖЕНИМ ДО МАРСА, РОКИ ПІЙШЛИ У ЗВОРОТНОМУ НАПРЯМУ. МАБУТЬ НА ЗНАК ПРОТЕСТУ, ЩО РІК НА МАРСІ ТРИВАЄ БІЛЬШЕ ДВОХ ЗЕМНИХ РОКІВ).

Ура! Дуель з паном Гоголем відміняється. Він пообіцяв вилучити з «Ревізора» мій сон з пацюками. Вибачився. Се добре. Шкода все-таки вбивати такого письменника. Та ще класика. Я ж не якийсь там Дантес, котрий убив… Треба дізнатися кого ж угепав той Дантес? А Гоголь хай живе у своєму Петербурзі (треба розібратися де той Петербург? Чи не на Марсі?) Пише свої безсмертні твори.

РІК 2005. ЧИСЛО НАЙКРАЩЕ.

Виявляється — ось так новина! — наш успішний політ вже завершено.

Сьогодні. Правда, неясно одне. Летіли ми із Землі на Марс, летіли до того Марса 8 місяців, а прилетіли на… Землю.

Дивно. Треба розібратися. Хто нас збив з толку? Сьогодні нас раптом зібрали, в тамбурі— шлюзі, відкрили двері і… Я побачив якусь алею в якомусь саду. Повна людей з квітами. Придивився: та це ж не марсіани з ріжками. Наші! Рідні! Земляни! У білих халатах. Нас вітають з успішним завершенням якогось єс… експерименту.

Який експеримент?

Пече сонце. Наше, рідне. Не марсіанське. Сад. За ним видніється місто. Ніякого космосу. І тим більше, Маркса, котрий, виявляється, і зовсім не Карл, а — Марс.

Виявляється… Виявляється… Виявляється…

А що, власне, виявляється?

На цьому записи в щоденнику астробіолога Н. уриваються.

З ПОВІДОМЛЕННЯ ПРЕС-ІНФОРМ:

Як розповів на брифінгу прес-секретар Інституту медикобіологічних проблем Академії наук, 6 добровольців протягом 200 днів перебували на дослідній станції в «марсіанському кораблі». Це, власне модуль станції, у якій проходив незвичайний експеримент по імітації польоту на Марс за програмою «Через терни до зірок». Шість добровольців, спеціалістів з різних галузей, відбули 200 днів у замкнутому,