Читати книгу - "Трилогія смерті"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
167
«Чай для двох» — пісня з мюзиклу «Ні, ні, Наннет», створеного у 1925 році.
168
«Чикаго» — п’єса, яку написала у 1926 році американська журналістка і драматург Морін Даллас Воткінс. Поставлена на Бродвеї. Набула популярності після виходу кіноверсії.
169
Фло Зіґфільд (1869–1932) — американський бродвейський імпресаріо, відомий низкою театральних ревю.
170
Гаррі Кон (1891–1958) — співзасновник, президент і директор виробництва «Коламбія Пікчерз Корпорейшн».
171
Флоренс Найтінгейль (1820–1910) — громадська діячка, основоположниця сучасної сестринської справи, одна з найзнаковіших особистостей Вікторіанської епохи.
172
Рубінові туфельки — магічна пара туфельок, які взувала Джуді Ґарленд, виконуючи роль Дорогі Гейл, у класичній стрічці «Чарівник країни Оз» (знятій 1939 р.), вважають одним з найбільш коштовних і пам’ятних реквізитів у історії кінематографа.
173
Вогні святого Ельма — тривалий електричний розряд, що виникає під час грози. Названий так на честь покровителя моряків — святого Ельма. Вважають добрим знаком.
174
Білл Робінсон (1878–1949) — американський танцівник чечітки, актор, був найоплачуванішим афроамериканським естрадним артистом першої половини двадцятого століття.
175
«Кіт і канарка» — фільм жахів, кіноверсія п’єси Джона Вілларда. Режисер — німецький експресіоніст Пауль Лені.
176
Джоан Кроуфорд (Люсіль Фей Ле-Сюр; 1908–1977) — одна з найоплачуваніших американських кіноактрис, яка почала свою кар’єру танцівницею. Була екранною улюбленицею та взірцем для безлічі жінок, особливою у роки Великої депресії.
177
Клодетт Кольбер (Лілі Клодетт Шошуан; 1903–1996) — одна з провідних американських кіноактрис, почала кар’єру, граючи на Бродвеї. Найвідоміші картини: «Це трапилося однієї ночі», «Клеопатра», «Історія пальмового пляжу».
178
Глейдіс Сміт — Керол Ломбард — невідповідність імен. Розбіжність полягає у тому, що Глейдіс Сміт — це справжнє ім’я актриси Мері Пікфорд, а Керол Ломбард — псевдонім Джейн Еліс Пітерс.
179
Кері Грант (Арчібальд Александер Ліч; 1904–1986) — британсько-американський актор, який запам’ятався акцентом, галантними манерами та особливим почуттям гумору.
180
Коті — один з найзнатніших французьких парфумерів двадцятого століття.
181
Ганглій — нервовий вузол.
182
Quien sabe? (ісп.) — хто знає?
183
Джек Леонард, Ворнер (Якоб Ворнер; 1892–1978) — канадо-американський кінопродюсер, був президентом і водночас рушійною силою студії «Ворнер Бразерс», якою управляв разом із своїми братами Семом, Гаррі й Альбертом.
184
Джуді Ґарленд (Френсіс Етел Гумм; 1922–1969) — американська співачка, актриса мюзиклів, також виконувала драматичні ролі. Запам’яталася своїм контральто, що забезпечило їй міжнародне визнання. Найвідоміші стрічки: «Чарівник країни Оз», «Зустрінь мене у Сант-Люїс», «Дівчата Гарві», «Великодній парад» та ін. Номінована на «Еммі» й нагороди кіноакадемії.
185
Бетті Девіс (1908–1989) — американська актриса театру та кіно, зірка телебачення. Її вважали найзнаковішою в історії Голлівуда. Вирізнялася різнобічністю таланту, готовністю працювати у різних жанрах.
186
Тулула Бенкгед (1902–1968) — американська актриса, чий охриплий голос був предметом для пародій. Походила зі знатної сім’ї, зануреної у політичну площину. Боролася зі своїми алкоголізмом і наркотичною залежністю, вела розкутий спосіб життя.
187
Арті Шоу (Арнольд Джейкоб Аршавський; 1910–2004) — американський кларнетист, композитор, бенд-лідер, актор і письменник. Одна з найяскравіших особистостей епохи свінгу.
188
Енріко Карузо (1873–1921) — італійський оперний співак, тенор. Співав у найбільш знаних домах Європи й Америки. Залишив по собі близько 260 записів.
189
«Ла Скала» — оперний театр у Мілані. Один із провідних у світі театрів опери та балету.
190
Лоуренс Тіббетт (1896–1960) — американський оперний співак (баритон), кіноактор, радіоведучий. Виконував провідні партії у Метрополітен-опера (Нью-Йорк).
191
Ірвінг Тальберг (1899–1936) — американський продюсер, який працював на світанку кінематографа. Його називали «вундеркіндом» за спроможність розпізнавати вдалі сценарії, обирати акторів, підбирати кадри і створювати прибуткові фільми.
192
Вампіра — псевдонім фінсько-американської актриси Майли Нурмі (1921–2008), засновниці стилю «кремлі». Амплуа Вампіри вибудуване на основі образу Мортисії Адамс.
193
Мадам Дефарж — героїня книжки Чарльза Діккенса «Повість про два міста», невтомна діячка Французької революції.
194
Мата Харі (справжнє ім’я та прізвище Маргарета Гертруда Зелле; 1876–1917) — голландська екзотична танцівниця, куртизанка, її вважали подвійним агентом, однією з найбільш знаних шпигунок у період Першої світової війни. Затримала французька розвідка; розстріляна через політичну заангажованість.
195
Альфонс Бертильйон (1853–1914) — французький поліцейський офіцер, дослідник біометрії, який мав справу з антропологічними техніками, розробив ідентифікаційну систему і запровадив фізичні вимірювання злочинців.
196
«Тоска» — опера на три дії Джакомо Пуччіні. Мелодраматична історія, в якій розпачлива героїня кидається з даху замку, дізнаючись про смерть коханого.
197
Лючія — йдеться про Лючію ді Ламмермур, героїню трагічної опери Гаетано Доніцетті, поставленої за мотивами роману Вальтера Скотта «Ламмермурівська наречена». У творі Лючію ошукують, переконуючи у зраді коханого, аби видати її заміж за іншого. Вона неохоче, але все ж вірить неправдивим свідченням. Урешті-решт правда проривається на волю, але надто пізно. Шлюбний контракт підписано. Лючія божеволіє і в пориві шаленства вбиває свого благовірного.
198
«РКО» (Радіо Кейз-Орфеум) — американське акціонерне товариство, було одним із п’яти найбільших студій золотого віку Голлівуда. Заснували його Бенджамін Франклін Кейз, Едвард Франклін Албі й Мартін Бек (власник мережі театрів водевілю та кінотеатрів «Орфеум Серкіт»).
199
Феджин — відомий злочинець-єврей, персонаж твору англійського романіста Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста».
200
Скрудж — персонаж повісті Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня у прозі, розповідь про різдвяного привида», відомішої під назвою «Різдвяна пісня».
201
Валгалла — так званий рай для звитяжних воїнів у германо-скандинавській міфології. Це місце зображали у вигляді величезного залу,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Трилогія смерті», після закриття браузера.
