Читати книгу - "Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі"

створив броню, здатну нівелювати кінетичну енергію великої

маси на високій швидкості. Принаймні не таку, що людина

змогла б носити на собі. Якщо ти маєш чималу силу, контейнер

для сміття — краща зброя, ніж пістолет.

Значить, коли чудовисько нападає, воно біжить прямо на

ворога, сподіваючись зачепитися за нього, після чого бій

фактично завершено. Якщо цього не вдається, воно пробує

кидатися в супротивника важкими предметами. Те чудовисько

у вантажному відсіку ледь не вбило Джима Голдена, кинувши

важкий ящик. На жаль, броня Боббі мала майже ті самі

обмеження. За бажанням вона рухається дуже швидко, але рухи

вбік даються нелегко. Зазвичай так і буває з речами, створеними

для швидкості. Гепарди й коні нечасто бігають боком. У костюмі

Боббі сильна, але далеко не така сильна, як чудовисько. Одначе

в неї є перевага у вигляді зброї — вона може втекти від істоти, продовжуючи атакувати з відстані. Істота не може пожбурити

в неї важким предметом, поки не зупиниться і не зіпреться об

щось. Чудовисько може мати неймовірну силу, але все ж не

масу — а Ньютону було що сказати про легкий предмет, що

кидає важкий.

Поки Боббі закінчила збирати костюм, вона передивилася

запис більше сотні разів, і тактика бою почала набувати обрисів

у її голові. Під час тренувань із рукопашного бою їй вдавалося

пересилити більшість зі своїх суперників. Але малі та швидкісні

бійці — ті, які не стояли на місці — завдавали проблем. Ось ким

вона буде у цьому бою. Їй доведеться бити та відходити, не

зупиняючись ні на мить. І навіть тоді їй знадобиться багато

вдачі, бо це буде бій далеко поза її ваговою категорією, і один

удар чудовиська гарантовано відправить її в нокаут.

Іншою її перевагою було те, що їй не обов’язково перемагати.

Треба лише завдати достатньо шкоди, щоби змусити чудовисько

вбити себе. Вже залізши у щойно відновлений костюм

і закрившись у ньому для остаточної перевірки, вона була

цілком упевнена, що це їй під силу.

* * *

нарешті дасть їй змогу заснути, але, прововтузившись

і покрутившись три години на койці, вона здалася. Щось досі

свербіло у закутках голови. Вона намагалася знайти своє бусідо, і все ще було забагато речей, які не могла відпустити. Щось поки

що не дозволяло.

Тому Боббі надягла на себе великий пухнастий халат, який

поцупила з «Ґуаньшиїня», і піднялася ліфтом на командну

палубу. Була третя вахта, тому на кораблі порожньо. Голден

і Наомі ділять каюту, й зараз вона заздрила цьому людському

контактові. Щось безсумнівне, за що можна триматися серед

усіх інших сумнівів. Авасарала сидить у тій каюті, що зайняла

для себе, мабуть, розсилаючи повідомлення різним людям на

Землі. Алекс спить у себе, і на мить їй захотілося його розбудити.

Товариський пілот їй подобався. Щирий, яких вона не часто

зустрічала після перерваної служби. Але також розуміла, що, розбудивши чоловіка о третій ночі тільки в халаті, вона подасть

незаплановані сигнали. І марно пояснювати, що їй просто треба

з кимось поговорити. Вона пройшла повз житлову палубу, не

зупиняючись.

Несучи нічну варту за командним терміналом, Еймос сидів

спиною до неї. Щоб не налякати його, вона прокашлялася.

Жодного руху чи реакції від нього — тож підійшла до станції

зв’язку. Озирнувшись на Еймоса, Боббі побачила: очі

заплющені, дихання — глибоке й регулярне. На кораблях ФМРК

сон на посту карається щонайменше дисциплінарним

стягненням. Схоже, Голден трохи попустив дисципліну з часу

служби на флоті.

Боббі увімкнула зв’язок і знайшла найближчу станцію для

передачі через вузький промінь. Спершу зателефонувала

батькові.

— Привіт, татку. Не знаю, чи слід тобі відповідати на це.

Ситуація тут мінлива і швидко розвивається.