Читати книгу - "Доктор Фаустус"

class="title1">

549

Блискучого вальсу (фр.).

550

У своїй основі антисемітського (фр.).

551

На прощання (фр.).

552

«Дай же, дай намилуватись» (фр.).

553

Він також (фр.).

554

Ти глянь! (Фр.).

555

Гідний поваги! Не дуже людяний, але гідний найбільшої поваги! (Фр.).

556

Дивовижна аналогія! (Фр.).

557

Псевдонім (фр.).

558

Запевняю вас (фр.).

559

Посередником (фр.).

560

Але все це вже ні до чого. А дуже шкода! (Фр.).

561

Дорогий метре, я йду зачарований. Я не досяг своєї мети (фр.).

562

Моє шанування, пане професоре. Ви мало мене підтримували, але я на вас не маю зла. Найкращі побажання (фр.).

563

Прощайте, прощайте… (Фр.).

564

Беріо Шарль Огюст (1802–1870) — бельгійський скрипаль і композитор.

565

В'єтан Анрі (1820–1881) — французький скрипаль і композитор.

566

Венявський Генріх (1835–1880) — польський скрипаль і композитор. Всі троє писали музику для скрипки.

567

Ланнер Йозеф (1801–1843) — австрійський композитор, один із майстрів віденського вальсу.

568

Штраус Йоганн-молодший (1825–1899) — австрійський композитор, «король» віденського вальсу.

569

Чудово! (Фр.).

570

Пристрасть (фр.).

571

Тиша (латин.).

572

«Моє серце відкривається твоєму голосові» (фр.).

573

Філіна — персонаж із роману Гете «Літа науки Вільгельма Майстера».

574

Наш олімпієць — Гете.

575

«Ліричні веселощі» (фр.).

576

«Тріанонський театр» (фр.).

577

Ріеті Вітторіо — італійський композитор, який жив у США. Писав балетну музику для трупи Дягілєва.

578

«Дафніс і Хлоя» — балет Моріса Равеля за мотивами однойменного давньогрецького роману Лонга.

579

«Jeux» («Забавки») — балет Клода Дебюссі, написаний для трупи Дягілєва.

580

Скарлатті Алессандро (1659–1725) — видатний італійський композитор, відіграв важливу роль у становленні жанру опери.

581

Чімароза Доменіко (1749–1801) — італійський композитор, автор численних опер, дуже популярних наприкінці XVIII й на початку XIX ст.

582

«Рай на озері» (фр.).

583

Обераммергау — село у Верхній Баварії, де за середньовічною традицією на Страсному тижні здійснювалася постановка євангельських Страстей Господніх.

584

Бюлов Ганс Гвідо фон (1830–1894) — німецький піаніст і диригент, в 70–80 рр. був близький до Ліста і Вагнера.

585

Кайнц Йозеф (1858–1899) — австрійський актор.

586

Знов Десята? — Мається на увазі Десята симфонія Малера.

587

…майже ідентичний високоромантичній темі концерту в останньому пасажі…- Мається на увазі концерт для скрипки з оркестром Йоганнеса Брамса.

588

…ми… вже й підійшли до справи, в якій ти можеш зробити мені дуже велику послугу. — В «Історії «Доктора Фаустуса» (розділ IV) Т. Манн каже, що цей діалог Адріана з приятелем і вся сюжетна ситуація, «трикутник Адріан — Марі Годо — Руді Швердтфегер… в очах самого Леверкюна — ремінісценції з Шекспіра, цитування сонетів, які Адріан завжди тримає при собі і «сюжет» яких, тобто взаємини між поетом, коханою і другом, а також мотив зрадливого сватання, зустрічаються в багатьох шекспірівських драмах». Т Манн зазначає також, що низка фраз, які він вклав у цьому розділі в уста Адріана, є парафразами або й прямими цитуваннями комедій Шекспіра «Два веронці», «Як вам це сподобається» і «Багато галасу з нічого».

589

Такі тепер приятелі — дослівний вираз із комедії Шекспіра «Два веронці», а попередня фраза-скарга Леверкюна:…кому ж іще можна довіритись, коли твоя права рука підіймається на тебе — майже дослівно повторює вірші із цієї ж комедії.

590

«Симфонічному оркестрові» (фр.).

591

…Гегелеву критику Канта… — Мається на увазі критика, якій Гегель піддав Кантове заперечення онтологічного доказу існування Бога. Як філософ об'єктивного ідеалізму, Гегель відкинув докази Канта, виходячи з постулату тотожності мислення і буття.

592

Неможливе, але вдячне (для виконання). — Тут Т. Манн цитує Шенберга, який у розмові з ним так висловився про своє тріо («Історія «Доктора Фаустуса», розділ XIV).

593

Гріневей Кет (1846–1900) — англійська художниця і письменниця, одна з перших серед ілюстраторів дитячих книжок почала супроводжувати малюнки своїми текстами.

594

Один лиш песик до кінця… — Вірші з дитячої книжки, якою, за словами Т. Манна, він зачитувався у дитинстві, але забув її назву й автора.

595

Я уклінно вас вітаю… — Вірші з тієї ж забутої дитячої книжки.

596

Духи, злетіть на цей жовтий пісок (англ. Переклад М. Бажана).

597

Там, де бджоли п'ють, я п'ю (англ. Переклад М. Бажана).

598

Арієль — в драмі Шекспіра «Буря» хлопчик добрий дух, який прислуговує чарівникові Просперо.

599

Мого чарівного Арієля (англ.).

600

То були дивні молитви… — Про ці молитви в «Історії «Доктора Фаустуса» говориться: «Для вечірніх молитов Ехо, походження яких нікому не відоме, я використав притчі із «Повчань Фрайданка» (XIII ст.), яким надав форми молитов, переробивши в них третій і четвертий рядки» (розділ XIV).

601

До своїх стихій вертайся вільний! Хай тобі щастить (англ. Переклад М. Бажана).

602

Then to the elements. Be free, and fare thou well (До своїх стихій повертайся. Хай тобі щастить — англ.). — Прощальні слова, з якими в Шекспіровій «Бурі» Просперо відпускає на волю Арієля.

603

Мелані Якопо (1623–1676) — італійський композитор, автор опер.

604

De profundis (із безодні — латин.) — початкові слова середньовічного хоралу, в якому грішники волають до Бога.

605

Це людина (латин.).

606

Ecce homo (це людина — латин.). — З цими словами Понтій Пілат показав натовпу на зв'язаного Христа. Але в тексті роману це алюзія книги Фрідріха Ніцше «Ecce homo», яка має автобіографічний характер.

607

Дайте мені померти (іт.).

608

Аріадна — в грецьких міфах про Тесея дочка крітського царя Міноса, яка допомогла героєві вбити Мінотавра і вибратися з лабіринту, але за велінням богів він покинув її на острові Наксосі. Плач покинутої Аріадни — одна з популярних музикальних тем композиторів барокко, зокрема Монтеверді.

609

Мадригаліст — творець мадригалів, спершу одноголосих, а з XVI ст. багатоголосих вокальних творів світського змісту, переважно любовного.

610

Плач (іт.).

611

Промова Фауста до студентів